Відповідно до Закону «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» знак – позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.

Ситуації щодо захисту прав на знаки для товарів і послуг дуже різноманітні та потреба в ньому може виникнути вже на етапі реєстрації позначення у якості знаку для товарів та послуг.

Наведемо найпоширеніші з них.

У випадку незгоди з рішенням Установи за заявкою на Знак, Заявник може оскаржити вказане рішення безпосередньо до суду.

Також може бути оскаржене рішення Апеляційної палати за заявкою на знак у судовому порядку.

Оскаржити рішення Установи чи Апеляційної палати може як Заявник за заявкою, так і будь-яка інша особа, яка вважає що вказаною реєстрацією можуть бути порушені її права.

Дія свідоцтва на знак може бути припинена за рішенням суду у зв’язку з перетворенням знака в позначення, що стало загальновживаним як позначення товарів і послуг певного виду після дати подання заявки.

Якщо знак не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або від іншої дати після цієї публікації, будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково за виключенням, якщо власник свідоцтва доведе поважність причин такого невикористання.

З назначеного слідує, що свідоцтво на знак не тільки засвідчує права, а й зобов’язує використовувати знак для товарів і послуг.

Відповідно до ст. 16 Закону використанням знака визнається:

  • нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов’язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення);
  • застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано;
  • застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.

Таким чином, для уникнення припинення дії свідоцтва на знак необхідно його використовувати тим чи іншим способом.

Зокрема, якщо не має можливості самостійно його використовувати, можливо надавати ліцензії на його використання іншим особам.

Свідоцтво на знак також може бути визнане недійсним повністю або частково у разі:

  1. невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони;
  2. наявності у свідоцтві елементів зображення знака та переліку товарів і послуг, яких не було у поданій заявці;
  3. видачі свідоцтва внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб.

Свідоцтво або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності від дати подання заявки.

Свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено Законом:

  • зареєстрований знак стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг;
  • зареєстрований знак стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги;
  • позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати;
  • позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги, або ці позначення і знак можна сплутати.

Таким чином, за фактом виявлення використання знаку для товарів і послуг третіми особами, ми можемо підготувати претензію до порушника з вимогою припинити таке порушення. Направлення претензії є дієвим інструментом захисту прав, оскільки нерідко треті особи порушують права через необізнаність.

За умови відмови від припинення порушення ми можемо звернутися до суду з позовною заявою про захист виключних прав.

Слід також зазначити, що виключне право власника свідоцтва забороняти іншим особам використовувати без його згоди зареєстрований знак не поширюється, зокрема на здійснення будь-якого права, що виникло до дати подання заявки або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки.

Відповідно до ст. 500 Цивільного кодексу України будь-яка особа, яка до дати подання заявки на торговельну марку або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки в інтересах своєї діяльності добросовісно використала торговельну марку в Україні або здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, має право на безоплатне продовження такого використання або використання, яке передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користувача).

Це так зване право попереднього користувача.

Вказане положення дозволяє дотримуватись принципів добросовісної конкуренції власниками знаків для товарів і послуг.

Отже, ситуацій з приводу порушення та захисту прав на знаки для товарів і послуг може бути дуже багато і незважаючи на одні й ті ж фактичні обставини, кожна має свої особливості та нюанси, кожна є унікальною.

Пріоритетом для фахівців нашої компанії є повне занурення у вивчення деталей ситуації наших клієнтів для пошуку ефективної стратегії та реалізації захисту їх прав.

Ваші права порушуються?

Звертайтеся до нас.

На печать

Надішліть повідомлення

Щоб отримати консультацію з питань про інтелектуальну власність або залишити заявку, зв'яжіться з нами.