Стартап (від англ. start-up — запуск) — нова компанія з короткою історією операційної діяльності або проєкт компанії, запуск якого лише планується.

Відповідно до світової тенденції, Україна нині переживає бум стартап-руху. Нові проєкти масово з’являються й розвиваються в бізнес-інкубаторах або самостійно, але виживуть і зміцніють лише одиниці. Природними загрозами для стартапу є неактуальність для ринку, слабка організація, дефіцит фінансування та відсутність захисту від конкурентів.

Захист від конкурентів передбачає закріплення прав на технічні або графічні рішення стартапу, які є його «ядром» і забезпечують його індивідуальність та життєздатність. Тому комерціалізації має передувати розроблення IP-стратегії (Intellectual Property — інтелектуальна власність), у межах якої стартап розглядається як сукупність об’єктів інтелектуальної власності.

Ілюстрація до статті про патентування стартапу

Навіщо стартапу патентування?

Отримання патентів на технологію або продукт є невід'ємною частиною комерціалізації стартапу. При цьому патенти є і гарантією збереження ваших прав, і способом захисту від патентного тролінгу (патентний троль — фізична або юридична особа, що спеціалізується на поданні патентних позовів), здатного поставити під загрозу навіть зовні міцний і життєздатний стартап.

Патентний пошук, проведений на початковому етапі патентування, може вберегти вас від порушення прав за чинними патентами, про які ви могли не знати, вважаючи свою ідею унікальною. Своєчасно внесені до вашого проєкту незначні зміни на ранній стадії допоможуть уникнути його краху в майбутньому, оскільки, у принципі, будь-який патент можна обійти, змінивши захищені ознаки формули патенту.

Якщо ваш стартап фінансується не самостійно, а передбачає пошук інвесторів, наявність патентів додасть йому ваги й серйозності в очах інвестора та знизить ваші ризики й побоювання щодо недобросовісних дій з боку інвестора.

Перерахуємо переваги патентування стартапів:

  1. Захист вашої технології або продукту від копіювання та комерційного відтворення конкурентами.
  2. Зниження ризику патентного троллінгу.
  3. Можливість передачі прав третім особам (ліцензії, переуступка прав).
  4. Полегшення пошуку інвесторів і регулювання взаємин з ними.

Що патентувати?

Патентування — непроста й тривала процедура, тому до вибору об’єктів патентування слід підходити обдумано. Патентувати потрібно ключові технології, що визначають інноваційну та комерційну цінність стартапу і в яких можуть швидко з’явитися конкуренти. Для цього розглянемо стартап за складовими й оцінимо патентоспроможність кожної з них.

  1. Ідея.
  2. Технічна частина.
  3. Графічна частина.
  4. Текстова частина.
  5. Аудіовізуальна частина.

1. Ідея стартапу

Почнімо з ідеї. Це найцінніше, що є у вашому стартапі: саме вона не давала вам спати ночами, і саме на неї ви покладаєте всі свої надії на світле майбутнє. На жаль, саме ідею запатентувати не можна. Ви можете письмово описати ідею стартапу, і тоді цей опис стане об’єктом авторського права як твір, а авторство та пріоритет будуть закріплені за вами свідоцтвом.

2. Технічна частина стартапу

Якщо ваш стартап заснований на розробці та впровадженні будь-якого інноваційного продукту, процесу чи пристрою, то ви можете запатентувати його як винахід або корисну модель.

Щоб стати об'єктом патентного права, використовуване у вашому стартапі технічне рішення має бути патентоспроможним, тобто відповідати трьом обов'язковим критеріям:

  1. Новизна.
  2. Винахідницький рівень.
  3. Промислова застосовність.

Відмінністю корисної моделі від винаходу є відсутність винахідницького рівня технічного рішення. Детальніше патентування винаходів і корисних моделей ми розглянемо далі.

Якщо алгоритми, методи й процеси, які використовуються у стартапі, не мають інноваційної цінності, але їх усе-таки потрібно захистити, ви можете отримати авторське свідоцтво на початковий код, бази даних і письмовий опис алгоритмів та методик.

Якщо йдеться про IT-стартап, то вам треба уважно вивчити Закон України "Про авторське право і суміжні права" та Постанову Кабінету Міністрів України "Про державну реєстрацію авторського права і договорів, що стосуються права автора на твір", щоб розуміти, що початковий програмний код сайту і бази даних можуть бути захищені авторським правом, але не запатентовані як винахід або корисна модель.

3. Графічна частина стартапу

Графічна частина стартапу — це його образ, безпосередньо звернений до споживачів, від якого зрештою залежить успіх усього проєкту. До неї належать логотип, графічні елементи, шрифти й макети сайту, друкована продукція, фотографії, ілюстрації та зображення.

Логотип стартапу може бути зареєстрований і як торговельна марка, і як промисловий зразок. Графічні елементи та друкована продукція отримують охорону як промислові зразки. Оригінальні авторські фотографії, ілюстрації та зображення стають авторськими творами під захистом авторського права.

4. Текстова частина стартапу

Текстова частина стартапу — це його назва, доменне ім’я та текстове наповнення онлайн- і офлайн-носіїв ідеї. Назва й доменне ім’я в зоні .ua реєструються як торговельна марка. Текстова складова реєструється як літературний твір і стає об'єктом авторського права.

5. Аудіовізуальна частина стартапу

Усі використовувані у вашому проєкті аудіо- і відеоматеріали власного виробництва отримують охорону як авторські твори, якщо вони містять ім’я автора й дату виникнення авторських прав. Проте якщо виникнуть спори, пов’язані з незаконним використанням ваших матеріалів, вам знадобляться авторські свідоцтва, щоб підтвердити свої права на твори й вирішити суперечку на свою користь.

Підсумуємо. Доцільно захищати те, що має найбільшу цінність і є ключовим елементом усього стартапу. Щонайменше ви можете зареєструвати назву і/або доменне ім'я (у зоні .ua) стартапу як товарний знак; логотип — і як торговельну марку, і як промисловий зразок. Якщо серцем стартапу є будь-яка інноваційна технологія, продукт або процес, то спочатку рекомендується провести патентний пошук, і у разі унікальності ідеї зайнятися її патентуванням. Якнайповніше ви можете розбити увесь проєкт на складові і підібрати охорону для кожного окремого об’єкта.

Як патентувати в Україні?

Розглянемо процедури патентування, реєстрації торговельних марок і захисту авторських прав в Україні з огляду на їх застосування для захисту вашого стартапу. Усі документи подаються до патентного відомства України — державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент).

1. Реєстрація товарного знака для стартапу

В українському законодавстві є розбіжності в термінології: у Цивільному кодексі використовується термін «торговельна марка», а в Законі України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» — «знак для товарів і послуг». У цій статті терміни «торговельна марка» та «знак для товарів і послуг» ужито відповідно до контексту. Якщо ваш стартап уже має назву й ви хочете офіційно її зареєструвати, першим кроком буде патентний пошук, щоб виявити раніше зареєстровані торговельні марки з такою самою назвою. Шукати можна самостійно в базі даних або звернутися до патентного повіреного.

В Україні вартість прискореної реєстрації словесного товарного знака становить близько 6500 грн; окремо сплачується гонорар патентного повіреного з підготовки пакету документів на реєстрацію. Прискорена реєстрація триватиме близько 8–9 місяців. Стандартна реєстрація займає близько 18 місяців. Свідоцтво на знак для товарів і послуг України діє протягом 10 років з правом необмеженого продовження.

2. Патентування винаходів, корисних моделей та промислових зразків в Україні

Патентування — досить складна процедура з погляду дотримання необхідних формальностей. Якщо ви проходите її вперше й не маєте досвіду, а на кону успіх вашого стартапу, варто отримати консультацію патентного повіреного для проведення патентного пошуку, на підставі якого визначається рівень техніки та здійснюється виявлення винаходу та розробляється стратегія патентування з наступним складанням матеріалів заявки.

За допомогою патентного пошуку визначається новизна технічного рішення, використовуваного у вашому проєкті. Потім складається патентна формула, що описує сукупність суттєвих ознак винаходу, що забезпечують досягнення заявленого технічного результату.

Розгляд заявки на винахід триває 1,5–2 роки, оскільки проводятьсяформальна та кваліфікаційна експертизи поданої заявки, тобто винахід перевіряється на патентоспроможність за критеріями новизни, винахідницького рівня та промислової придатності. У разі його відповідності всім вимогам видається патент терміном дії 20 років.

Витрати, пов’язані з патентуванням винаходу в Україні становлять від 10 000 грн.

Патентування корисної моделі дозволяє отримати патент протягом 6–8 місяців, тому що проводиться тільки формальна експертиза. Отриманий патент дійсний протягом 10 років і вартість його підтримання у дії становить від 8 000 грн.

Запатентувати промисловий зразок можна за 10–12 місяців за стандартною процедурою і за 2 місяці за прискореною. Вартість отримання патенту на промисловий зразок України становить близько 2 900 грн. Дійсний такий патент впродовж 10 років і може подовжуватися ще на 5 років.

Детальніше про патентування промислових зразків в Україні можна прочитати тут.

Коли починати патентувати?

Формувати IP-стратегію стартапу потрібно від самого початку — ще на стадії ідеї. Для цього проводиться самостійний патентний пошук у відкритих джерелах і базах даних Українського патентного відомства або замовляється патентний пошук у патентного повіреного. У процесі розробки прототипу стає зрозуміло, які саме рішення стартапу необхідно захистити, і підбирається відповідний спосіб охорони прав. Стратегія комерціалізації повинна враховувати тривалість патентних процедур і можливість відмови у видачі патенту.

Використання послуг патентних повірених і прискорення процедур, де це можливо, дасть стартапу додаткові переваги у конкурентній боротьбі, якщо обрана ніша перспективна і її насичення – питання часу.

Резюме

Патентується не ідея, а продукт, процес або нове застосування відомого продукту чи процесу. Щоб прийняти рішення про необхідність патентування вашого стартапу, треба зважити все «за» і «проти», прорахувати витрати на патентний супровід упродовж усього терміну дії патенту і порівняти це з потенційним доходом від ліцензій і конкурентними загрозами.

Також ми зібрали посилання на закони та інші нормативно-правові акти, що стосуються інтелектуальної власності в Україні та інших країнах.

Якщо ця стаття виявилася для вас корисною, будь ласка, поділіться нею з друзями й колегами. Дякуємо!

Отримати консультацію