24 січня 2023 року у відділі науково-інформаційного забезпечення інноваційних процесів Харківської державної наукової бібліотеки імені В.Г. Короленко (далі – ХДНБ ім. В.Г. Короленка) відбувся майстер-клас у режимі відеоконференції на тему технічної творчості. Він був проведений для студентів

факультету техногенно-екологічної безпеки Національного університету цивільного захисту України, які взяли участь у цьому онлайн-заході у кількості 42 осіб.

Майстер-клас відкрила завідувачка відділу науково-інформаційного забезпечення інноваційних процесів Прохорова В.Г., яка виступила з презентацією віртуальної виставки «Як стати винахідником», а також з інформацією про фонди бібліотеки та нові надходження патентної та науково-технічної літератури.

У своїй доповіді вона зупинилася на вкладі харківських винахідників, багаторічних читачів бібліотеки, у розвиток винахідництва в країні, таких, як Володимир Павлович Лавриненко – ідеолог та натхненник конкурсу «Молоді новатори Харківщини», Петро Михайлович Мороз – ентузіаст впровадження та популяризації ТРВЗ у вишах Харкова, Володимир Вікторович Лук'янченко – провідний спеціаліст у галузі інновацій та багатьох інших. Також Віра Григорівна подякувала всім співробітникам відділу науково-інформаційного забезпечення інноваційних процесів та іншим працівникам ХДНБ ім. В.Г. Короленко за самовіддану працю у цей важкий час випробувань, у який ми живемо та працюємо.

Надалі перед учасниками відеоконференції виступив патентний повірений Стогній Є.С. (ТОВ «Компанія «Інвента»), який розповів про видатних винахідників, серед яких є такі відомі імена, як Томас Едісон (США) – винахідник лампи розжарювання – всім відомої електричної лампочки, Олександр Белл (Англія) – винахідник телефону, Нікола Тесла ( Сербія), який впровадив систему передачі змінного електричного струму на далекі відстані і мріє про бездротову передачу електроенергії, Гульєльмо Марконі (Італія) – винахідник радіо, Сюдзі Накамура (Японія) – розробник технології виробництва свідодіодів.

Ці імена назавжди увійшли до історії людства. Створені ними винаходи не знали територіальних кордонів та прискорювали технічний прогрес у всьому світі. Завдяки цим винахідникам та їхнім винаходам ми користуємося сучасними благами цивілізації, такими досягненнями IT-технологій, як робототехніка, сучасні засоби електронної навігації та мобільного зв'язку, і, безумовно, мережа Інтернет.

Геніальним досягненням сучасності є створення мережі Інтернет, яке за своїм значенням можна порівняти з появою електрики. Досягнення IT-технологій – це не лише створення мережі Інтернет, а й розробки в галузі штучного інтелекту, які поки що важко осмислити та оцінити повною мірою.

.

Історія створення мережі Інтернет уже налічує понад 60 років.

1959 року з ініціативи Пентагону було створено Агентство перспективних дослідницьких проектів Міністерства оборони США – АRPA (Advanced Research Projects Agency). На цю організацію було покладено завдання дослідження та розробки передових ідей та технологій, однією з яких було створення оборонної системи управління, невразливою для ядерного удару супротивника. В результаті була розроблена і побудована практично невразлива електронна система комунікації, спочатку називана - АRPANET, що зв'язує безліч комп'ютерів, з необмеженою кількістю вузлів зв'язку, для якої вихід з ладу і навіть повне знищення 50% комп'ютерів або вузлів системи, що входять до неї, не призводить до порушення її роботи. Таким чином, суто військова розробка призвела до революційних перетворень у житті суспільства та кожної людини.

Добре відомо, що лише наявність у країни потужного оборонного потенціалу дає змогу зупинити агресора та захистити від нападу на неї. Особливо це актуально для України нині. Для того, щоб отримати такий потенціал, необхідно стимулювати технічну творчість на всіх рівнях від початкової школи до університету, створювати власні винаходи та розвинену систему їх впровадження.

У практичній частині ведучий майстер-класу розповів про можливість виявити свої винахідницькі здібності при вирішенні різних винахідницьких задач.

Відома низка методів винахідницької творчості, що дозволяють вирішувати різноманітні технічні задачі.

Відомим розробником теорії рішення винахідницьких задач (ТРВЗ) був Генріх Саулович Альтшулер (1926-1998), який в 1946 році сформулював загальні принципи власної теорії, які дозволяють знайти рішення існуючої задачі. Їі суть полягає у тому, що при вирішенні винахідницької задачі спочатку формулюють ідеальний кінцевий результат. Потім визначають, які ресурси має технічна система для вирішення цієї задачі, з’ясовують протиріччя та шляхи їх усунення. Таким чином  винахідник може знайти найкраще технічне рішення.

Одним із таких прийомів є пошук закономірності при здійсненні будь-якого процесу. Зокрема, було наведено приклад, що стосується процесу розміщення нових книг у книгосховищі бібліотеки. Виявляється, встановивши певну закономірність розміщення книг у книгосховищі (хронологічно-форматний принцип маркування книг), можна знайти потрібну книгу без зайвих зусиль.

Іншим прикладом використання творчого підходу до вирішення технічної задачі є її аналіз за допомогою набору питань, які допомагають виявити нові властивості у знайомого предмета, наприклад скріпки або затискачу для паперів. Як такий перелік питань можуть бути такі: що можна замінити в скріпці? Як її можна модифікувати? що до неї додати? що можна прибрати із скріпки? що можна змінити у ній протилежне? Пошук відповідей на поставлені питання допоміг знайти рішення, в результаті якого з'явилися пластикові різнокольорові скріпки та затискачі для паперів, які не тільки скріплюють аркуші паперу, а й служать для їхнього розрізнення за допомогою певного кольору, наприклад, червоного, синього, жовтого, зеленого тощо.

Іншим прийомом пошуку винахідницького рішення є спроба зміни фазового стану речовини. Наприклад, щоб перейти через річку, не замочивши ніг, потрібно, щоб вода замерзла і утворився лід.

На закінчення ведучі побажали всім учасникам майстер-класу, студентам факультету техногенно-екологічної безпеки, наполегливості у створенні нових ефективних засобів захисту, так необхідних у цей час, та успіхів у вирішенні винахідницьких задач.