14 листопада ц.р. в ХДНБ ім. Короленка В.Г. відбувся День патентознавця по темі «Національна стратегія розвитку сфери інтелектуальної власності України». Патентний повірений, Стогній Є.С., (ТОВ «Компанія «Інвента", виступив з доповіддю на тему «Обговорення Національної стратегії розвитку сфери інтелектуальної власності України». У доповіді розглядалися питання, викладені в зазначеному програмному документі, який був викладений на сайті Укрпатенту www.ukrpatent.org (1) та був представлений на обговорення Національним офісом інтелектуальної власності.
Розроблений документ (далі - Стратегія), сказав доповідач, містить детальний аналіз сучасного стану системи інтелектуальної власності (далі - ІВ) в Україні та формулювання програмних цілей розвитку системи ІВ на період 2020-2030 р.р.
Сучасний стан системи інтелектуальної власності характеризується рядом проблем, які вимагають негайного вирішення.
Першою і основною проблемою є падіння винахідницького потенціалу країни, зокрема, особливу стурбованість викликає вкрай низький показник винахідницької активності українських винахідників та заявників, який визначається кількістю поданих заявок на винаходи в рік.
Аналіз патентної ситуації в Україні за 2006-2018 роки показує, що активність патентування винаходів постійно знижується. Так, за даними Укрпатенту, відображеними у згаданій Стратегії, в 2018 році було подано всього 3965 заявок на винаходи (як від українських, так і від зарубіжних заявників), що на 18,2% менше, ніж в 2014 році, на 25,4 % менше, ніж в 2010 році, і на 33,2% менше, ніж у 2006 році (2). Обсяг поданих заявок українськими заявниками в останні роки становив близько 50% від загального числа поданих заявок в Україні, при цьому абсолютне число поданих українськими заявниками заявок на винаходи в 2018 році досягло мінімального значення - 2102 заявки, що є найнижчим показником за останні 20 років.
Також щорічно скорочується кількість діючих патентів національних заявників на території України, що говорить про масову експансію імпортної продукції та незавидному положенні національного виробника. Ми спостерігаємо триваюче ввезення імпортних товарів, в тому числі промислової і побутової техніки, які зайняли домінуюче становище на українському ринку, давно витіснивши вітчизняних виробників товарів і послуг.
У той же час за даними ВОІВ, також наведеними в Стратегії, кількість патентних заявок, поданих за національною і міжнародною процедурою стрімко зростає. Так, в 2003 році в світі було подано 1 484 200 заявок на патент, в 2008 році – 1 930 100, в 2010 – 1 997 500, в 2012 – 2 564 500, в 2015 – 2 886 700, в 2016 – 3 125 100, в 2017 – 3 168 900 заявок на винахід. З цих даних випливає, що Україна в питанні патентування винаходів явно рухається проти світового тренду.
У числі однієї з причин цієї сумної тенденції Стратегія називає засилля корисних моделей на патентному полі України та пропонує законодавчо вирішити це питання, зокрема прийняттям законопроекту № 1199, внесеного до ВР України 29.08.2019р., який звужує сферу об'єктів, на які можна отримати патент на корисну модель, до об'єктів-пристроїв. Тобто заборонити видавати патенти на корисні моделі на способи, речовини та їх застосування. Автори Стратегії вважають, що така адміністративна міра дозволить усунути наявний дисбаланс між винаходами та корисними моделями в Україні та збільшить число заявок, поданих в Укрпатент, на винаходи. Також в згаданому законопроекті передбачена адміністративна процедура визнання патенту на корисну модель недійсним на підставі рішення Апеляційного палати.
Таким чином, на думку авторів законопроекту № 1199, будуть створені умови для активізації винахідницької діяльності в Україні. Стратегія підтримує це починання і заявляє, що прийняття відповідного закону є першочерговим заходом, реалізація якого запланована на перший етап впровадження Стратегії, який визначений на період 2020-2021 р.р.
Іншим напрямком законодавчого регулювання патентування винаходів пропонується введення обмежень на патентування лікарських засобів в Україні. Це дозволить узаконити вихід дженериків на фармакологічний ринок України і подолати нині існуючу монополію зарубіжних компаній на реалізацію деяких життєво важливих ліків для пацієнтів України.
Відносно патентування промислових зразків (далі - ПЗ) пропонується ввести додатковий критерій патентоспроможності - "індивідуальний характер" ПЗ, що заявляється, що дозволить проводити більш сувору експертизу як поданих заявок, так і виданих патентів на промислові зразки.
Реформування правоохоронної і судової системи в галузі охорони і захисту ІВ - ще один напрямок, який розкривається в запропонованій Стратегії.
В цілому, запропонована Стратегія, зазначив доповідач, вірно відображає сучасний стан системи ІВ в Україні та може служити прекрасним посібником для тих, хто вивчає предмет "Інтелектуальна власність" в вузах України.
Що ж стосується планів виходу з положення, що створилося, то незважаючи на багатообіцяючі заяви, якими рясніє текст Стратегії, складно повірити в можливість реалізації їх в повному обсязі.
Занепад винахідництва в країні, далі зазначив доповідач, вже призвів до розвалу більшості галузей промисловості через нездатність українських підприємств випускати продукцію, здатну конкурувати на зовнішньому і внутрішньому ринках з аналогічними товарами зарубіжних виробників, що призвело до спаду промислового виробництва і «вимивання» кваліфікованих кадрів, а також їх еміграції в інші країни.
Для вжиття заходів щодо виправлення ситуації з винахідництвом в країні, на нашу думку, треба почати з розвитку промислового потенціалу України, вибору пріоритетних напрямків розвитку науки і техніки, промисловості та сільського господарства. Також необхідно підняти престиж винахідницької праці, а також сформувати суспільний запит на винаходи, який не може з'явитися без цілеспрямованої пропаганди винахідницької творчості в засобах масової інформації: радіо, телебаченні, мережі Інтернет.
Прикладом такої діяльності може служити проведення регулярних конкурсів винахідників різних рівнів від галузевих і міських до всеукраїнських та міжнародних. Необхідна публічна пропаганда досягнень винахідників України, широке залучення уваги громадськості до творчості молоді тощо.
Необхідно впровадити різні форми навчання винахідництва в школах, вищих навчальних закладах, спеціальних навчальних центрах.
Вивчення курсу «Інтелектуальна власність» в даний час за рішенням МОН України з 2015 року не є обов'язковим для технічних спеціальностей у вищих навчальних закладах, що є негативним фактором, що знижує освітній рівень випускників вищої школи. Звичайно, що це дає негативний результат і знижує і без того низьку активність винахідництва в країні. Для підвищення суспільного запиту на винахід повинна проводитися планомірна навчально-практична робота, починаючи від уроків технічної творчості в середніх школах для ліквідації патентної безграмотності як учнів, так і викладачів, до вивчення обов'язкового курсу "Методологія винахідницької творчості" в вищих навчальних закладах.
Присутні активно підтримали і погодилися з оцінкою стану винахідництва в країні, викладеної в обговорюваній Стратегії.
Були висловлені пропозиції про необхідність підвищення ролі територіальних громад в питаннях розвитку винахідництва в країні і необхідності навчання молоді, починаючи зі шкільної лави. Було відзначено, що проблема стагнації винахідництва в Україні не може бути вирішена приватними зусиллями окремих ентузіастів. Будь-які розрізнені дії в цьому напрямку заздалегідь приречені на невдачу.
Що ж стосується планів виходу з положення, що створилося, то незважаючи на багатообіцяючі заяви, якими рясніє текст Стратегії, складно повірити в можливість реалізації їх в повному обсязі. На думку учасників проведеного обговорення Стратеги тільки цілеспрямована державна політика може забезпечити підйом винахідництва в країні і започаткувати науково-технічного відродження України.
- Електронний ресурс www.ukrpatent.org
- Промислова власність у цифрах. Показники діяльності Міністерства економічного розвитку и торгівлі України та Державного підприємства «Український інститут промислової власності» за 2018 рік, К., 2019, 65 с.