21 березня 2018 року у відділі науково-інформаційного забезпечення інноваційних процесів Харківської державної наукової бібліотеки імені В.Г. Короленка було проведено Науково-практичний семінар з питань захисту інтелектуальної власності.
Ведучий семінару, патентний повірений Є.С. Стогній, співробітник патентно-правової компанії «Інвента», виступив з доповіддю на тему «Міжнародна охорона об'єктів інтелектуальної власності», в якій зупинився на питаннях патентування винаходів за межами України, а також міжнародного патентування промислових зразків і міжнародної реєстрації торгових марок. У своїй доповіді він сказав, що в даний час міжнародне патентування за процедурою РСТ починається з первинної подачі заявки на винахід або корисну модель в Україні, перед її подачею в інші країни світу. При цьому кожен заявник, який є резидентом України або тимчасово проживає в Україні, може здійснити крім національного ще й закордонне патентування свого винаходу. Подача міжнародної заявки РСТ має таке ж значення, як і подача національних заявок у всіх країнах-учасницях Договору про патентну кооперацію, що охоплює 152 країни світу. Незважаючи на відчутні переваги заявника, які він отримує при подачі міжнародної заявки, а саме економія витрат на закордонне патентування та зручність використання цієї процедури для патентування свого винаходу одночасно в декількох країнах, українські заявники дуже неохоче користуються цією можливістю, про що свідчить статистика подач заявок РСТ в Україні. Так, кількість заявок РСТ, які щорічно подаються в Україні, за останні десять років перебувало на незначному рівні і становило від 72 заявок, поданих у 2009 році, до 154 заявок, поданих у 2013 році. У 2017 році цей показник впав до 131 заявки РСТ, поданої в патентне відомство України.
Не краще йдуть справи і з об'ємом заявок на міжнародну реєстрацію торгових марок, що подаються українськими заявниками в міжнародне бюро ВОІВ. Незважаючи на те, що міжнародна реєстрація торгової марки (товарного знака), побудована на основі Мадридської угоди і Мадридського протоколу, спрощує і прискорює процес отримання правової охорони товарного знака в державах-учасницях, яких в даний час вже більше 80-ти, використання цих можливостей знаходиться в Україні на незначному рівні. Так, кількість заявок на міжнародну реєстрацію, за останні десять років коливалося від 194 заявок у 2009 році до 568 заявок у 2013 році, після чого стало знижуватися і у 2017 році склало всього 348 заявок.
Міжнародне патентування промислових зразків в Україні також здійснюється в дуже обмеженому обсязі, вимірюваному декількома десятками заявок, які подаються щорічно. У той же час, подача міжнародної заявки на промисловий зразок (дизайн) по Гаазькій угоді є простим і швидким способом забезпечити охорону промислового зразка, як на території Європи, так і в інших країнах світу.
Ці показники є відображенням жалюгідного стану економіки України в останнє десятиліття, а також свідчать про те, що патентні можливості захисту свого продукту не використовуються українськими винахідниками і підприємцями в повній мірі. Наша задача, з якою звернувся доповідач до присутніх, ставитися до євроінтеграції України, як неминучого історичного процесу, який диктує свої правила гри і передбачає необхідність наявності патентної охорони своєї продукції на ринку товарів і послуг не тільки на території України, а й за кордоном. Необхідно підняти зацікавленість в міжнародній охороні вітчизняних розробок і вивести питання патентування об'єктів ІВ на належний рівень.
Наступний доповідач, проф. В.В. Лук'янченко, директор ТОВ «Інмайстерс», зупинився на проблемі управління проектами при створенні інноваційного продукту. Він заявив, що винахід - це добре, а інновація - краще. Він сказав, що у нього великий досвід впровадження інновацій, як позитивний, так і негативний. І саме тому він може поділитися цим досвідом з присутніми. Головним критерієм інноваційного проекту є його спрямованість на створення нової продукції, тому основними вимогами ЄС до фінансованих проектів, є наявність його патентної охорони і «вік» інновації, який не повинен перевищувати 3-5 років. Доповідач підкреслив, що Україна багата талановитими людьми, її проблема в нестачі коштів на інновації. Тому вибирайте «правильних» людей тут, у яких є мізки, а гроші шукайте там, тобто в ЄС, сказав доповідач. Потрібно вкладати гроші в бізнес зараз, щоб розвинути його в потрібному напрямку потім. Найкраще, що можна зробити з грошима, - це вкласти їх назад в компанію. Вважаю, що власники дрібного бізнесу часто цього не розуміють і вкладають гроші в банк або до страхових фондів, бажаючи застрахувати себе на чорний день. І хоча безпека - це цілком гідна мета, все ж в нинішніх економічних умовах стабільне зростання компанії набагато важливіше.
З дискусійною доповіддю виступив канд. юр. наук С.В. Размєтаєв, доцент кафедри екологічного права НПУ ім. Ярослава Мудрого, який в своєму виступі піддав різкій критиці патентну систему, як таку, заявивши, що в нинішнє комп'ютерне століття вона є анахронізмом в області права і основний упор в охороні прав інтелектуальної власності лягає на авторські права, які дійсно відображають творчий внесок автора в створення сучасного продукту, зокрема у створення комп'ютерної програми. Він заявив, що патент на винахід або корисну модель може підтвердити творчий вклад здобувача при захисті дисертаційної роботи, але як інструмент захисту прав в сфері ІТ-технологій не витримує критики.
У виступі проф. В. І. Борзенко, НТУ «Харківський політехнічний інститут», були висвітлені питання підготовки кадрів у сфері ІВ. Як позитивне починання, спрямоване на підвищення якості підготовки студентів, була названа Всеукраїнська Олімпіада з інтелектуальної власності, яка щорічно проводиться з ініціативи НТУ «ХПІ». Олімпіада, яка в цьому році проходить вже в четвертий раз, дозволяє підняти престиж спеціальності і виявити талановиту молодь серед студентів, що навчаються в різних вузах України.
За підсумками виступів почалася гаряча дискусія з піднятих питань, яка тривала і після того, як більша частина учасників семінару розійшлася по домівках.
Звіт підготував Є. Стогній