Серед переліку об´єктів права інтелектуальної власності виділяють комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення. В точному значенні ці об´єкти не є результатами творчої діяльності, але в правовому режимі вони також прирівнюються до об´єктів промислової власності. В спеціальній літературі прийнято називати право на засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг.

На сьогоднішній день, велика популярність соціальних мереж серед користувачів Інтернету має тенденцію до зростання, тим самим створюючи середовище для обміну інформацією між суб’єктами, об’єднаними соціальними зв’язками. Обмін інформацією у соціальних мережах у тому числі з використанням об’єктів прав інтелектуальної власності має ряд певних особливостей, серед яких можна виділити: інформація поширюється серед певної групи осіб, потенційно зацікавлених у ній; інформація поширюється разом із коментарями, в яких дається її оцінка; інформація поширюється з метою популяризації, і така популяризація відбувається безкоштовною.

Вказані особливості забезпечують можливість ознайомлення з об’єктом інтелектуальної власності (торговельною маркою) не будь-якого невизначеного кола осіб, а певної соціальної групи, що потенційно зацікавлена в отриманні саме такої інформації. Формується зв’язок, за якого об’єкт інтелектуальної власності (торговельна) отримує свого цільового адресата.

Такий зв’язок використовується як для популяризації торговельної марки (бренда), що саме по собі не має майнового характеру, так і для подальшого спонукання придбати певний товар, що містить бренд. Така особливість широко використовується самими суб’єктами права інтелектуальної власності, разом із тим може бути використана і на порушення як майнових, так і немайнових прав інтелектуальної власності. Сформульовані особливості дають можливість серед використання об’єктів інтелектуальної власності в Інтернеті виділити в окремий вид використання об’єктів інтелектуальної власності у соціальній мережі.

Розглянемо ситуацію з використанням торговельної марки (бренду) у маркетинговій діяльності у соціальних мережах. Для багатьох українців соціальні мережі є частиною повсякденного життя, а перегляд стрічки оновлень є найкомфортнішим способом споживання контенту. В соціальних мережах інтернет-аудиторія відкрито ділиться своїми вподобаннями та налаштована на комунікацію і це є гарною можливістю побудувати довгострокові стосунки довіри між брендом і споживачем, адже тут для цього створені найсприятливіші умови. Вдалий маркетинг у відомих месенджерах може стати найбільш успішним та переконливим форматом просування відповідного власного або офіційно запозиченого бренду.

Нові інструменти соціальних мереж дозволяють детально згуртувати певну аудиторію і взаємодіяти з кожною окремою групою. А саме головне те, що тут ваш бренд знаходиться на одному майданчику зі споживачем, що гарантує близькість і деталізацію у рекламуванні товарів та послуг, швидко встановлює комунікацію з потенційним споживачем, об’єдную аудиторію спільною метою та є безкоштовним маркетинговим засобом

Сторінка бренду в соціальній мережі це платформа для діалогу між брендом і споживачем. Чим відоміший і якісніший ваш контент, чим уважніше спілкування — тим міцніший зв’язок із цільовою аудиторією.

Однак, дуже часто, відомі торговельні марки (бренди), у тому числі і іноземних правовласників, використовуються власниками веб-сторінок (володільцями облікового запису) у персональних сторінках без відповідних дозволів та регламентованих процедур. Такі шахрайські дії у соціальних мережах підривають репутацію відомих брендів. Як відомо, власник веб-сторінки самостійно на власний розсуд наділений можливістю розміщувати інформацію на веб-сторінці та управляти нею. Таким чином ймовірним порушником завжди виступає володілець облікового запису, що використовується для розміщення веб-сторінки на веб-сайті.

Особливості соціальної мережі, а саме доступність, безоплатність, активне поширення інформації, можуть становити загрозу правам власників торгових марок. Використання об’єктів інтелектуальної власності у соціальній мережі поряд із позитивними наслідками може мати і негативні. Один із таких наслідків – це реєстрація назви сторінки у соціальній мережі суб’єктом, що не має прав на торговельну марку. Принцип приєднання до соціальних мереж надає право обрання назви першому, хто її запропонує. Якщо першим таку реєстрацію здійснив суб’єкт, який не має прав на торговельну марку, у свідомості учасників спільноти можуть виникнути хибні асоціації. Відповідні дії, за яких особа реєструє у соціальних мережах аккаунт із назвою, на яку претендує третя сторона, можна називати «аккаунт сквоттінг», що існує як окреме правопорушення поряд з кіберсквоттінгом.

Згідно вимог чинного законодавства України захист прав на торговельну марку здійснюється у судовому та іншому встановленому законом порядку. Суди відповідно до їх компетенції розв'язують, зокрема, спори про: встановлення власника свідоцтва; укладання та виконання ліцензійних договорів; порушення прав власника свідоцтва.

Суб’єктами права інтелектуальної власності є фізичні та юридичні особи. Встановлено, що право на торговельну марку може належати одночасно кільком фізичним та/або юридичним особам, а набуття права власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Кожна особа має право на захист своїх прав інтелектуальної власності у разі їх порушення, невизнання або оспорювання. Здійснення права на захист можливе у досудовому та судовому порядку.

Головним способом захисту прав інтелектуальної власності на торговельну марку є відшкодування шкоди. Способом захисту, спрямованим на відновлення ділової репутації суб’єкта господарювання є опублікування судового рішення в засобах масової інформації. При винесенні рішення суди повинні дотримуватися принципів розумності та достатності, щоб зобов’язати відповідача опублікувати судове рішення в конкретних засобах масової інформації, де розміщувалася у будь-якій формі реклама продукції з незаконним використанням знака.

Процедурно судовий захист можна поділити на: цивільно-правовий – вирішення спорів щодо виключних прав на торговельні марки, шляхом відновлення прав і компенсування збитків, через: визнання виключного права; визнання недійсним договору відносно прав на торговельну марку; припинення дій, що порушують право, у тому числі усунення з товару, його упаковки незаконно використаного знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати, або знищення виготовлених зображень знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати; компенсування морального (нематеріального) збитку; визнання незаконним рішення державного органу та кримінально-правовий - притягнення порушника до кримінальної відповідальності при наявності відповідних ознак злочину з нанесенням матеріальних збитків у великих або особливо великих розмірах. І передбачає такі види покарання, як штраф, виправні роботи, позбавлення волі, конфіскація майна.

Крім того захист прав на торговельну марку у соціальній мережі є утрудненим через те, що вимагає залучення у цей процес третьої особи – адміністратора такої мережі, адже у разі відмови добровільно припинити порушення адміністратор мережі повинен буде запобігти цьому через видалення аккаунту порушника або інформації, що містить порушення з нього.

Відомі соціальні мережі містять відповідні положення у правилах користування, що згодом дають їм можливість реагувати на такі порушення. Так, серед правил користування Facebook міститься правило, відповідно до якого користувачі використовують власні імена та назви у своїх аккаунтах, а отже, відповідно до правил, сторінка з однойменною назвою бренду або публічної особи може піддаватися адмініструванню тільки уповноваженим представником бренду, юридичної особи або публічною особою. Відповідні положення містяться і в правилах користування Instagram де чітко прописано принцип забезпечення захисту свого права інтелектуальної власності, з можливістю відімкнення облікового запису.

Відповідні судові та позасудові заходи бажано вирішувати за участю фахівців у галузі права або патентних повірених. Досить часто способи захисту варто поєднувати дивлячись на те, що провідні соціальні мережі досить довго розглядають претензії або листи застереження і від дати офіційного звернення до прийняття рішення може пройти від трьох до шести місяців.

На печать

Надішліть повідомлення

Щоб отримати консультацію з питань про інтелектуальну власність або залишити заявку, зв'яжіться з нами.

7 + 2 =