Питання, відносно захисту торговельних марок та брендів дійсно набувають першочергового значення у зв’язку з стрімким розвитком ринкових відносин та міжнародній активній діяльності різноманітних компаній на ринку товарів та послуг України.

Україна закріпила та досі зберігає статус прогресивної держави на міжнародній арені для залучення великої кількості міжнародних інвесторів. І, кожна особа, чи то громадянин нашої держави, чи то іноземний інвестор повинні бути впевненими, що у разі порушення їх права, вони матимуть змогу швидко та дієво захистити себе та свої права, звісно спираючись на норми що закріпленні у законах України.

Правова природа торговельної марки передбачає можливість застосування спеціальних способів захисту, які можуть застосовуватись власником у разі порушення його прав на торговельну марку. Такі способи є достатньо дієвими та ефективними, звісно якщо правильно їх обрати.

Важливим є те, що крім припинення незаконного використання торговельної марки, вони дають ще й можливість також і відшкодувати збитки, що були спричинені незаконними діями.

Згідно до ч. 19 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" свідоцтво може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі:

а) невідповідності зареєстрованої торговельної марки умовам надання правової охорони;

б) наявності у свідоцтві елементів зображення торговельної марки та переліку товарів і послуг, яких не було у поданій заявці;

в) видачі свідоцтва внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб.

Також в силу статті 6-quinquies Паризької конвенції, товарні знаки можуть бути визнанні недійсними в таких випадках: якщо знаки можуть порушити права, набуті третіми особами в країні, де витребовується охорона; якщо знаки суперечать моралі чи громадському порядку та, особливо, якщо вони можуть ввести в оману громадськість.

Якщо свідоцтво визнано недійсним і судом встановлено, що заявка була подана з порушенням прав інших осіб, суд може постановити рішення про відшкодування власником свідоцтва збитків особі, якій були завдані збитки діями внаслідок реєстрації торговельної марки з порушенням її прав.

Визнання свідоцтва недійсним слід відрізняти від припинення права дії свідоцтва бо саме процес визнання недійсності не залежить від волі правовласника і вирішується у судовому порядку.

Розглянимо кожну підставу визнання свідоцтва недійсним у судовому порядку та зазначимо певні особливості такого визнання.

По - перше: вирішуючи спори, пов'язані з визнанням недійсними свідоцтв на торговельні марки з підстав невідповідності зареєстрованих знаків умовам надання правової охорони, якщо схожість не має очевидного характеру, суд має призначати судову експертизу для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Питання які будуть поставлені експерту повинні бути коректними та відповідними до процедури проведення експертизи. Саме залучення фахівців у галузі права які займаються захистом прав інтелектуальної власності дозволить правильно вирішити вказане завдання.

По – друге: Схожість до ступеня змішуваності базується на загальному враженні, що створюють знаки для товарів і послуг. Графічного елемента достатньо, щоб виключити схожість. Ступінь фонетичної схожості протиставлених у справі знаків для товарів і послуг у цьому разі є менш важливим фактором, оскільки під час купівлі товару споживач зазвичай візуально сприймає знак, що позначає товари. Споживач сприймає упаковку та не аналізує окремо слова. У багатьох правових позиціях Верховного суду України зазначено, що сприйняття марок пересічним споживачем відіграє вирішальну роль при їх порівнянні та оцінюванні.

Позначення вважається схожим настільки, що його можна сплутати з іншим позначенням, якщо воно асоціюється з ним в цілому, незважаючи на окрему різницю елементів. При перевірці позначень на тотожність і схожість необхідно: провести пошук тотожних або схожих позначень; визначити ступінь схожості заявленого позначення та виявлених при проведенні пошуку позначень; визначити однорідність товарів і/або послуг, для яких заявлено знак, в порівнянні з товарами і/або послугами, для яких зареєстровані або заявлені тотожні або схожі знаки, виявлені під час пошуку. Вказані дії бажано здійснити до звернення в суд з відповідною заявою, бо саме на цих висновках повинна бути побудована власна правова позиція. В зазначених питаннях слід звертатись до фахівців у галузі захисту прав інтелектуальної власності – патентних повірених (представників у справах інтелектуальної власності).

По – третє: Згідно з пунктом 3 статті 6 зазначеного Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з: знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг; знаками інших осіб, якщо ці знаки охороняються без реєстрації на підставі міжнародних договорів, учасником яких є Україна, зокрема знаками, визнаними добре відомими відповідно до статті 6 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності; фірмовими найменуваннями, що відомі в Україні і належать іншим особам, які одержали право на них до дати подання до Установи заявки щодо таких же або споріднених з ними товарів і послуг; кваліфікованими зазначеннями походження товарів (у тому числі спиртів та алкогольних напоїв), що охороняються відповідно до Закону України "Про охорону прав на зазначення походження товарів". Такі позначення можуть бути лише елементами, що не охороняються, знаків осіб, які мають право користуватися вказаними зазначеннями; знаками відповідності (сертифікаційними знаками), зареєстрованими у встановленому порядку. Зазначені обставини є і самостійними підставами для відмови в наданні правової охорони.

Відповідно до вимог законодавства України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Саме вчасне виявлення порушень прав на торговельну марку та кваліфікована підготовка до судового захисту є основними критеріями успішного розгляду справи у суді по захисту прав і законних інтересів.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України. Обов’язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.

Законом передбачено, що при визнанні свідоцтва чи його частини недійсними Національний орган інтелектуальної власності повідомляє про це у своєму Бюлетені. Свідоцтво або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності з дати, наступної за датою подання заявки.

На печать

Надішліть повідомлення

Щоб отримати консультацію з питань про інтелектуальну власність або залишити заявку, зв'яжіться з нами.

7 + 1 =