Віртуальна реальність сформувала нові умови життя суспільства і продовжує диктувати свої правила користувачам Інтернет, який вже став глобальним соціальним явищем.

Щодня зростає кількість відвідувачів веб-сайтів, користувачів електронної пошти, учасників соціальних мереж. За статистикою, вже більше половини населення України користується Інтернетом і число його користувачів неухильно зростає. У Європі, наприклад, вже більше 76% населення користуються всесвітньою мережею. Якщо у 2012 році в соціальних мережах щодня спілкувалися 11,8 млн. українців, то у 2017 їх кількість, за прогнозами аналітиків, зросте вдвічі.

Традиційні засоби масової інформації втрачають свій колишній вплив. Споживачі все більше орієнтовані на Інтернет. Наприклад, дослідження, проведені в Україні компанією «On Board» (Великобританія) для різних споживачів, зокрема за такими галузями як побутова техніка, продукти харчування, фінансові послуги, показують, що близько половини жителів міст України більше довіряють інформації, отриманій через Інтернет, ніж інформації, що надходить з інших джерел.

Все більша кількість людей використовують соціальні мережі. Так в звіті Nielson Online (Швеція) говориться, що соціальні мережі і блоги зараз більш популярні, ніж електронна пошта. У соціальних мережах представлені найбільш динамічні і платоспроможні члени суспільства. В Україні - це перш за все жителі Києва та міст-мільйонників. За статистикою близько 84% Інтернет-аудиторії України користуються соціальними медіа, 55% з них роблять це щодня (1).

Соціальні медіа, а саме соціальні мережі, веб-сайти і блоги, дають нові можливості компаніям для поширення інформації про себе, свої товари і послуги. Також соціальні медіа сприяють зростанню обсягу продажів через Інтернет. Все це призвело до виникнення абсолютно нових проблем в галузі охорони прав інтелектуальної власності (далі - права ІВ). Перш за все, вони обумовлені віртуальної сутністю Інтернету, відсутністю територіальних кордонів і його безперервної мінливістю. Відносини в мережі Інтернет мають глобальний характер, тому при їх правовому регулюванні складно застосовувати національні законодавства, що мають територіальний характер.

З огляду на постійно зростаюче значення Інтернет в комерції і торгівлі провідні компанії давно зрозуміли, що схожість доменного імені з найменуванням компанії або її продукції стало важливим підтвердженням її присутності в мережі Інтернет.
Єдиним органом управління Інтернетом є міжнародна організація ICANN (The Internet Corporation for Assigned Names and Numbers), яка з листопада 2016 року вийшла з-під урядового контролю США. Реєстрацією родових доменів другого рівня займаються акредитовані ICANN організації, список яких можна знайти на її сайті.

Для отримання доменного імені необхідно подати заявку в відповідний реєстраційний орган. В Україні такою організацією, а саме адміністратором домену верхнього рівня .UA, є створене в 2001 році ТОВ "Хостмайстер" (www.hostmaster.net.ua). Однак нерідко буває і так, що бажане доменне ім'я, відповідне найменуванню компанії, вже зайнято. У цьому випадку їй залишається або обрати інше доменне ім'я, або вступити в боротьбу за те ім'я, яке їй дійсно необхідно, що може виявитися непростим завданням, враховуючи, що за підсумками жовтня 2016 року в домені .UA налічується 559 тис. реєстрацій (2).

Подібні колізії називаються спорами про доменні імена. Зазвичай сторони апелюють в таких суперечках до своїї прав на товарні знаки, оскільки в більшості випадків доменне ім'я ідентичне товарному знаку компанії.

Товарні знаки, на підставі яких реєструються доменні імена, є важливим елементом комерційної діяльності та широко використовуються в електронній торгівлі, здійснюваної через Інтернет. Використання товарного знака в найменуванні домену створює у споживача асоціативний зв'язок між пропонованим товаром або послугою і доменним ім'ям. Однак, на відміну від товарного знака, право на доменне ім'я виникає одночасно з підключенням користувача до мережі Інтернет. При цьому ніякої експертизи, подібної до тієї, що здійснюється в патентному відомстві при реєстрації товарних знаків, щодо найменування доменів не проводиться. Доменні імена лунають за принципом «Хто перший прийшов - того і тапки». У той же час їх комерційна цінність дуже висока, оскільки власники доменів отримують право на їх використання, багато в чому аналогічне виключного права на використання товарного знака, але без територіальних обмежень (3).

Якщо врахувати, що в світі вже зареєстровано близько 200 млн. доменних імен, то можна з упевненістю стверджувати, що на сьогоднішній день десятки тисяч доменних імен порушують права на товарні знаки. Щоб перешкодити цьому власники знаків повинні регулярно здійснювати контроль за використанням своїх знаків, в тій країні, де вони зареєстровані, щоб запобігти порушенню їхніх прав. Для вжиття заходів, проти несанкціонованого використання товарного знака власник знака повинен бути впевнений в порушенні його прав. Щоб виявити правопорушення, як правило, звертаються до будь-якої відомої компанії, яка надає послуги з пошуку товарних знаків і доручають їй встановити факт комерційного використання знака в певній країні.

Компанія «ІНВЕНТА» теж виконує пошук і моніторинг товарних знаків і доменних імен і пропонує скористатися нашими послугами.

Джерела інформації:
  1. Конык Д., Рендер С. Расставьте сети. Как использовать Интернет в интересах Вашего бизнеса. – К.: ООО «Компания ЛИК», 2011. 120с.
  2. Открытые страницы сайта - www.hostmaster.net.ua
  3. Кирий Л. Интернет и товарные знаки, «Патенты и лицензии» № 11, 2000, с. 25-28.