27.01.2022рг. у Харківській державній науковій бібліотеці імені В.Г.Короленка відбувся черговий День патентознавця, який був поєднаний із презентацією Проекту про інформаційне співробітництво з організаціями Харкова «Взаємодія через партнерство» (далі – Проект).
Із презентацією Проекту виступила зав. відділом інформаційного забезпечення інноваційних процесів, засл. діяч культури В.Г. Прохорова, яка у своєму виступі зупинилася на підсумках роботи відділу у 2021 році та планах надання інформаційних послуг для підприємств та організацій Харкова на 2022 рік. Враховуючи карантинні обмеження, у зв'язку з пандемією COVID-19 більшість заходів у 2021 році проводилося в режимі онлайн. Такий формат заходів ускладнив роботу з надання інформаційних послуг, проте не став непереборною перешкодою для роботи відділу.
Потім патентний повірений України Стогній Є.С. (ТОВ «Компанія «Інвента») виступив із доповіддю на тему «Етапи патентування – від виявлення винаходу до формування патентного портфеля». Доповідь він почав із ролі та значення інтелектуальної власності у забезпеченні конкурентоспроможності підприємств та організацій. В даний час конкурентоспроможними є ті підприємства, які розробляють і виробляють конкурентну наукомістку продукцію, а також забезпечують її правову охорону.
В цілому, процес патентування винаходу складається з наступних етапів:
- розробка технічного завдання,
- пошук її вирішення,
- оформлення прав на нове рішення, тобто виявлення винаходу, яке полягає у знаходженні відмінностей нового рішення від раніше відомих рішень, виявлених в результаті патентного пошуку,
- складання заявки на винахід,
- подання заявки до патентного відомства, зокрема до Укрпатенту,
- створення патентного портфеля створення патентного портфеля, тобто. сукупності патентів на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, які захищають різні аспекти виробу або товару.
Далі доповідач сказав, що формування патентного портфеля підприємствами України зараз стикається з очевидними труднощами. З одного боку, вітчизняні виробники постійно працюють над зниженням витрат на виробництво, з іншого боку, постійно повинні нести витрати, пов'язані з проведенням науково-дослідних робіт для створення нових об'єктів техніки та технології. Практика свідчить, що не більше 15% витрачених коштів на проведення науково-дослідних робіт дає віддачу у промисловому виробництві. Інші 85% є чисті витрати підприємства, але в результаті цих витрат підприємство може скоригувати напрямок нових розробок для оновлення продукції, що випускається.
Проте ми бачимо, що українські підприємства постійно втрачають свої патентні активи як через закінчення терміну дії патентів, так і внаслідок небажання займатися патентуванням нових розробок.
У той же час практика показує, що наявність патентного портфеля у виробника конкурентоспроможної продукції змушує конкурентів шукати шляхи обходу виданих патентів і таким чином удосконалювати свою продукцію шляхом запровадження додаткових удосконалень у нові розробки. Це ж спостерігається під час виведення до ринку нових товарів, коли конкуренти прагнуть зайняти над ринком домінуюче положення. У кожному з цих випадків необхідно сформувати патентний портфель, який може бути використаний як для захисту власного сегмента ринку України і залучення інвесторів на його розширення, так і для можливої пропозиції продажу ліцензії та отримання доходу від володіння нематеріальними активами. Тому швидке та оперативне формування патентного портфеля для підприємств є актуальним завданням, особливо для нових та тих, що розвиваються, а також для підприємств, які внаслідок різних обставин втратили власні патентні активи.
Завдяки наявності значних портфелів патентів провідні компанії та корпорації ведуть на світових ринках постійні патентні війни. Так, для забезпечення передових позицій на світовому ринку конкуренти застосовують різноманітні стратегічні прийоми боротьби. Однією з таких стратегій є стратегія патентного блокування, яка передбачає повне обмеження просування конкурентів уперед у питанні розробки певного наукомісткого продукту, а й у цілому перспективному сегменті ринку наукомісткої продукції. Особливо це видно на прикладі IT-технологій.
Наприклад, компанія "Microsoft", яка була звинувачена у дев'яностих роках у порушенні патентних прав "Digital Equipment Corp." при розробці програмного комплексу Windows NT змушена була сплатити 160 млн. дол., щоб закрити цю справу. Саме тоді Білл Гейтс звернувся до своїх співробітників із закликом: "Патентуйте все, що можна". В результаті, компанія у двохтисячних вийшла на перше місце у світі за патентуванням своїх розробок та створила об'ємний портфель патентів, який зміг її убезпечити від пресингу конкурентів.
На закінчення доповідач зазначив, що лише за допомогою сформованого патентного портфеля, створеного на основі патентів на винаходи та корисні моделі, можна сформувати патентні активи підприємства та захистити обраний сегмент ринку.