Захист авторських та суміжних прав

Авторське право в об’єктивному розумінні являє собою сукупність цивільно-правових норм, що регулюють відносини зі створення та використання творів науки, літератури і мистецтва. Авторське право в суб’єктивному розумінні – це особисті немайнові та майнові права, які виникають у автора в зв’язку зі створенням ним твору і охороняються законом.

Суміжні права в об’єктивному розумінні є сукупністю цивільно-правових норм, що регулюють відносини зі створення та використання виконань творів, фонограм, відеограм та програм (передач) мовлення. Суміжні права в суб’єктивному розумінні – це особисті немайнові права виконавців, права на ім’я (назву) виробників фонограм, відеограм, організацій мовлення та майнові права зазначених осіб.

Згідно статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

До порушень авторського права і суміжних прав відповідно до статті 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права» відносяться:

  1. вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб’єктів авторського права та/або суміжних прав, та їх майнові права, з урахуванням передбачених законом обмежень майнових прав;
  2. піратство у сфері авторського права та/або суміжних прав. Законодавче тлумачення піратства охоплює опублікування, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження контрафактних примірників творів, включаючи комп’ютерні програми і бази даних, фонограм, відеограм, програм (передачі) організацій мовлення. Контрафактний примірник твору, фонограми, відеограми визначений у статті 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» як такий, що відтворений, опублікований та/або розповсюджуваний з порушенням авторського права та/або суміжних прав, у тому числі примірники захищених в Україні творів, фонограм і відеограм, що ввозяться на митну територію України без згоди суб’єкта авторського права та/або суміжних прав, зокрема з країн, в яких ці твори, фонограми і відеограми ніколи не охоронялися або перестали охоронятися;
  3. плагіат – оприлюднення (опублікування), повністю чи частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору. Вчинення таких дій може порушувати як особисті немайнові, так і майнові авторські права, а характерними рисами, що у своїй сукупності утворюють правову конструкцію плагіату, є:

    а) неправомірне використання чужого твору;

    б) зазначення імені особи, яка не є автором твору;

    в) оприлюднення (опублікування) об’єкта, який є повним відтворенням чужого твору або до складу якого включено чужий твір (твори) чи його частину (частини).

  4. ввезення на митну територію України без дозволу осіб, які мають авторське право та/або суміжні права, примірників творів (у тому числі комп’ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм, програм (передач) мовлення. Цей вид порушення відрізняється від піратства тим, що примірники творів, фонограм, відеограм, програм (передач) мовлення були виготовлені правомірно, однак їх ввезення на митну територію України відбулося без дозволу суб’єктів авторського права та/або суміжних прав;
  5. вчинення дій, що створюють загрозу порушення авторського права та/або суміжних прав. Загрозою порушення прав є можливість або неминучість вчинення дій, які провокують виникнення небезпечних, неприємних наслідків для власника прав інтелектуальної власності. Відмінність загрози порушення права від дії, яка порушує право, полягає в тому, що дія породжує правові наслідки в силу своєї завершеності, прояву певного результату, в той час як загроза порушення права має своє юридичне значення лише в період свого існування, а, припинившись, вже не здатна до породження певних юридичних наслідків;
  6. будь-які дії для свідомого обходу технічних засобів захисту авторського права і (або) суміжних прав, зокрема виготовлення, розповсюдження, ввезення з метою розповсюдження і застосування засобів для такого обходу. Відповідно до визначення, наведеного у статті 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права», технічними засобами захисту є технічні пристрої та/або технологічні розробки, призначені для створення технологічної перешкоди порушенню авторського права та/або суміжних прав при сприйнятті та/або копіюванні захищених (закодованих) записів у фонограмах, відеограмах і передачах організацій мовлення чи для контролю доступу до використання об’єктів авторського права і суміжних прав. До технічних засобів захисту відносяться, зокрема, кодування, паролі, «секретні блоки», цифрові підписи, цифрові конверти, електронні ключі, смарт-карти, маркування прихованими знаками. Дії щодо обходу технічних засобів захисту спрямовані на блокування або повне чи часткове знищення елементів захисту, що дає заінтересованій особі несанкціонований доступ до твору;
  7. підроблення, зміна чи вилучення інформації (зокрема в електронній формі) про управління правами без дозволу суб’єктів авторського права та/або суміжних прав чи особи, яка здійснює таке управління. Інформацією про управління правами є інформація, в тому числі в електронній (цифровій) формі, що ідентифікує об’єкт авторського права та/або суміжних прав і суб’єкта прав на цей об’єкт, або інформація про умови використання об’єкта авторського права та/або суміжних прав, або будь-які цифри чи коди, в яких представлена така інформація, коли будь-який із цих елементів інформації прикладений до примірника об’єкта авторського права та/ або суміжних прав або вміщений до нього чи з’являється у зв’язку з його повідомленням до загального відома. Підроблення, зміна чи повне вилучення такої інформації без дозволу суб’єкта авторського права та/або суміжних прав чи особи, яка здійснює управління правами щодо відповідного об’єкта, забороняється;
  8. розповсюдження, ввезення на митну територію України з метою розповсюдження, публічне сповіщення об’єктів авторського права та/або суміжних прав, з яких без дозволу суб’єктів авторського права та/або суміжних прав вилучена чи змінена інформація про управління правами, зокрема в електронній формі. Електронні системи управління забезпечують управління правами по електронним мережам, надаючи можливість отримувати дозволи на використання творів в режимі онлайн і контролювати таке використання. Ці пристрої поєднують договірний і технологічний захист. Інші системи слугують для інформування про суб’єкта, який здійснює управління авторськими та/або суміжними правами щодо відповідних творів, виконань, фонограм, відеограм, програм (передач) організацій мовлення. Вилучення цієї інформації чи її зміна, здійснені без дозволу суб’єктів авторського права та/або суміжних прав, мають своїм наслідком недопущення розповсюдження, ввезення на митну територію України з метою розповсюдження, публічне сповіщення об’єктів авторського права та/або суміжних прав, з яких ця інформація вилучена чи в яких вона змінена, а здійснення таких дій становить порушення авторського права та/або суміжних прав;
  9. камкординг - відеозапис аудіовізуального твору під час його публічної демонстрації в кінотеатрах, інших кіновидовищних закладах особами, які перебувають у тому самому приміщенні, де відбувається така публічна демонстрація, для будь-яких цілей без дозволу суб'єкта авторського права або суміжних прав;
  10. кардшейрінг - забезпечення у будь-якій формі та в будь-який спосіб доступу до програми (передачі) організації мовлення, доступ до якої обмежений суб'єктом авторського права і (або) суміжних прав застосуванням технічних засобів захисту (абонентська карта, код тощо), в обхід таких технічних засобів захисту, в результаті чого зазначена програма (передача) може бути сприйнята або в інший спосіб доступна без застосування технічних засобів захисту.

Відповідно ст. 74 ГПК України щодо обов’язку доказування і подання доказів суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке: 1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об’єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди – розмір шкоди і причинно-наслідковий зв’язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках, коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов’язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача; 2) відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону України «Про авторське право і суміжні права» при використанні ним твору та/або об’єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).

Законодавчо деякі фахівці виділяють:

Неюрисдикційний захист – передбачає вчинення дій юридичних і фізичних осіб щодо захисту своїх авторського права та/або суміжних прав, які здійснюються ними самостійно, без звернення до державних або інших компетентних органів. При цьому маються на увазі тільки законні способи захисту, такі, як, наприклад, повідомлення порушника про існування виключних прав і пропозиція вирішити суперечку шляхом переговорів або іншим мирним шляхом.

Юрисдикційний захист – передбачає звернення до державних органів щодо захисту порушених прав або прав, що оспорюються. Такими органами є Антимонопольний комітет України, спеціальні правоохоронні органи (кіберполіція), Державна митна служба України та інші органи.

Судовий захист – передбачає звернення до суду щодо захисту порушених прав або прав, що оспорюються. У разі звернення до суду особа вибирає спосіб захисту своїх прав. Загальні способи захисту прав інтелектуальної власності визначаються Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, а спеціальні способи захисту регулюються Законом України «Про авторське право і суміжні права».

Особливий статус набуває адвокат в рамках захисту авторських прав і суміжні права.

Так, відповідно до ст. 521 Закону України «Про авторське право і суміжні права» порядок припинення порушень авторського права і (або) суміжних прав з використанням мережі Інтернет. Твердження заявника, достовірність інформації та наявність у заявника прав, про порушення яких заявлено, перевіряється адвокатом. Заява про припинення порушення подається за представництвом (посередництвом) адвоката.

Заявник звертається із заявою про припинення порушення виключно за представництвом (посередництвом) адвоката. Адвокат надсилає відповідну заяву, за умови ідентифікації заявника, встановлення його контактних даних та підтвердження наданими заявником документами факту наявності у заявника прав, про припинення порушення яких висувається вимога. До заяви додається копія одного з документів, що відповідно до законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги заявнику.

Заявник має право звернутися безпосередньо до постачальника послуг хостингу, який надає послуги і (або) ресурси для розміщення відповідного веб-сайту, із заявою про припинення порушення, допущеного власником веб-сайту. Заявник звертається до постачальника послуг хостингу, який надає послуги і (або) ресурси для розміщення відповідного веб-сайту, з відповідною заявою за представництвом (посередництвом) адвоката. Адвокат надсилає заяву, за умови ідентифікації заявника, встановлення його контактних даних, підтвердження наданими заявником документами факту наявності у заявника прав, про припинення порушення яких йдеться у відповідній заяві.

Заява про припинення порушення та заява про припинення порушення власником веб-сайту викладаються письмово у паперовій та (або) електронній формі.

Заява в електронній формі оформляється згідно з вимогами законодавства у сфері електронних документів та електронного документообігу з обов'язковим використанням технічних засобів засвідчення електронного цифрового підпису адвоката, який надає правову допомогу заявнику. Одночасно з направленням такої заяви в електронній формі заявник направляє за тією самою адресою її копію в звичайній електронній формі без використання електронного цифрового підпису. У разі якщо заява в електронній формі з використаними в ній технічними засобами засвідчення електронного цифрового підпису адвоката за змістом відрізняється від заяви в звичайній електронній формі, надісланій одному й тому самому адресату, така заява вважається неподаною.

Заява в паперовій формі оформляється з обов'язковим власноручним підписом адвоката та надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідні судові або досудові заходи бажано вирішувати за участю фахівців у галузі права, адвокатів або патентних повірених.

На печать