Відповідно до ст. 51 Закону України «Про авторське право і суміжні права», захист особистих немайнових і майнових прав суб'єктів авторського права та (або) суміжних прав здійснюється в порядку, встановленому адміністративним, цивільним і кримінальним законодавством. В контексті цієї статті авторське право складається з немайнових (особистих) і майнових прав автора. Немайнові права є невідчужуваними, тобто у будь-якого твору є автор, який завжди залишатиметься автором — з моменту створення цього твору і на весь час його існування. Майнові права можна передавати іншим особам як подарунок, за домовленістю або за винагороду. Особа, яка має майнові права на твір, є його правовласником, і має право використовувати твір на власний розсуд (продавати примірники, перекладати, видавати, екранізувати тощо).

У разі порушення будь-якою особою авторського права та (або) суміжних прав, що входить до переліку, визначеного ст. 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права», а) вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їхні майнові права, визначені статтями 15, 17, 27, 39 - 41 цього Закону, з урахуванням умов використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтями 21 - 25, 42, 43 цього Закону, а також зловживання посадовими особами організації колективного управління службовим становищем, що призвело до невиплати або неналежних розподілу і виплати винагороди правовласникам; б) піратство у сфері авторського права і (або) суміжних прав - опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження контрафактних примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм, незаконне оприлюднення програм організацій мовлення, камкординг, кардшейрінг, а також Інтернет-піратство, тобто вчинення будь-яких дій, які відповідно до цієї статті визнаються порушенням авторського права і (або) суміжних прав з використанням мережі Інтернет; в) плагіат - оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору; г) ввезення на митну територію України без дозволу осіб, які мають авторське право і (або) суміжні права, примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм, програм мовлення; д) вчинення дій, що створюють загрозу порушення авторського права і (або) суміжних прав; е) будь-які дії для свідомого обходу технічних засобів захисту авторського права і (або) суміжних прав, зокрема виготовлення, розповсюдження, ввезення з метою розповсюдження і застосування засобів для такого обходу; є) підроблення, зміна чи вилучення інформації, зокрема в електронній формі, про управління правами без дозволу суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав чи особи, яка здійснює таке управління; ж) розповсюдження, ввезення на митну територію України з метою розповсюдження, публічне сповіщення об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, з яких без дозволу суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав вилучена чи змінена інформація про управління правами, зокрема в електронній формі; з) камкординг, кардшейрінг, автори , мають право звертатися в установленому порядку до суду.

Порядок припинення порушень авторського права і (або) суміжних прав з використанням мережі Інтернет детально описано у ст. ст. 521, 522 Закону України «Про авторське право і суміжні права»,та визначає порядок припинення порушень авторського права та (або) суміжних прав з використанням мережі Інтернет, у випадку порушення будь-якою особою авторського права та (або) суміжних прав, вчиненого з використанням мережі Інтернет, суб'єкт авторського права та (або) суміжних прав (далі — заявник) має право звернутися до власника вебсайту та (або) вебсторінки, на якому (на якій) розміщена або в іншій спосіб використана відповідна електронна (цифрова) інформація, із заявою про припинення порушення. Порядок захисту авторського права та (або) суміжних прав, визначений цією статтею, є позасудовим. Способи захисту, строки реагування осіб, до яких була надіслана заява, застосовуються до відносин, пов'язаних з використанням аудіовізуальних творів, музичних творів, комп'ютерних програм, відеограм, фонограм, передач (програм) організацій мовлення. Встановлюється вимога до власників вебсайтів повідомляти свої контактні дані для оперативного зв'язку з ними. У ч. 7 ст. 521 Закону України «Про авторське право і суміжні права» вказується, що заявник у визначених випадках має право звернутися безпосередньо до постачальника послуг хостингу, який надає послуги та (або) ресурси для розміщення відповідного вебсайту, із заявою про припинення порушення, допущеного власником вебсайту.

Захист як вид адвокатської діяльності полягає в забезпеченні захисту прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення в контексті ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

В залежності від того, яку форму і які способи захисту особа буде використовувати для реалізації свого права на захист, необхідно забезпечити належну і допустиму доказову базу. Це стосується і засвідчення фактів порушення прав на авторські і суміжні права в мережі Інтернет. Зазначений процес обмежений коротким проміжком часу бо обмін інформацією відбувається набагато стрімкіше, ніж в інших процедурах.

Так, згідно ст. 521 Закону України «Про авторське право і суміжні права» заявник звертається із заявою про припинення порушення виключно за представництвом (посередництвом) адвоката. Адвокат надсилає відповідну заяву, за умови ідентифікації заявника, встановлення його контактних даних та підтвердження наданими заявником документами факту наявності у заявника прав, про припинення порушення яких висувається вимога.

Завданням фіксації порушення прав автора є отримання належних і допустимих доказів, які потім можуть бути використані при розгляді справи у судовому порядку. При порушенні будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, вчиненому з використанням мережі Інтернет, суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав (далі - заявник) має право звернутися до власника веб-сайту та (або) веб-сторінки, на якому (якій) розміщена або в інший спосіб використана відповідна електронна (цифрова) інформація, із заявою про припинення порушення. Заява про припинення порушення подається в порядку, передбаченому цією статтею.

За суб’єктом, який здійснює фіксацію змісту сторінки в мережі Інтернет, можна виділити:

  • фіксацію, що проводиться особисто правовласником (представником або уповноваженою особою/адвокатом);

  • фіксацію, яку здійснюють треті особи (нотаріуси, судові експерти, патентні повірені та ін.);

  • фіксацію, яку здійснює постачальник послуг хостингу, який надає послуги і (або) ресурси для розміщення відповідного веб-сайту;

  • фіксацію, яку здійснює суд.

Разом з тим, ряд фахівців у галузі права використовують такі способи фіксації за її характером як візуальні (за яких здійснюється лише візуальний огляд зображення, яке подається на екран пристрою виведення інформації) та технологічні.

Серед способів виявлення та фіксації порушень авторських прав можна виділити:

  1. роздруківку інтернет – сторінки (веб-сторінки (скріншот) при належному оформленні, та визнанні в подальшому цього матеріалу як належного, допустимого та достатнього в судовому порядку;

  2. фіксація контенту, що розташований на веб-сайті, шляхом його збереження на відповідних носіях (CD, DVD, магнітні диски, флеш-карта тощо);

  3. протокол огляду веб-сторінки нотаріусом або посадовими особами органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, відповідно до вимог Закону України «Про нотаріат» у разі здійснення відповідними особами таких специфічних дій. Огляд сайту нотаріусом може включати наступні заходи, а саме: перевірка доменного імені, встановлення DNS-серверів; перевірка відповідності IP-адреси; перевірка достовірності відображення вмісту веб-сайту з тим, до якого звертається браузер; відображення переходів на сторінки, які цікавлять заявника. Протокол має містити: дату, час (години, хвилини) і місце проведення огляду; інформацію про особу, що здійснює огляд (його прізвище та ініціали, статус (нотаріус), найменування нотаріального округу); відомості про осіб, присутніх при огляді; зміст заяви особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, із зазначенням причин, в силу яких представлення доказів стане згодом неможливим або складним; послідовність дій нотаріуса з приводу огляду такої інформації;

  4. огляд доказів судом за місцем їх знаходження відповідно вимог процесуального законодавства, за наявності технічної можливості щодо огляду та дослідження відповідної веб-сторінки, з подальшим протоколюванням відповідних дій. Або проведення відео-, аудіозапису процесу дослідження будь-якою заінтересованою особою сайту, стосовно якого є відомості використання його з порушенням авторських чи суміжних прав на електронному чи іншому носії (жорсткому диску комп’ютера, дискеті, диску для лазерних систем зчитування, іншому носії інформації) з подальшою подачею до суду у якості речового доказу.

  5. огляд веб-сайту адвокатом з наступним складанням протоколу відповідно до ст. 20 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

  6. фіксація веб-сторінок (кешованих копій) за допомогою приватних онлайн-сервісів. Де фіксується не тільки візуальне відображення, а й вихідний код, URL-адреси вебсторінки та часу здійснення такої фіксації через збережену кешовану копію веб-сторінки у відповідній пошуковій системі. Однак зазначений метод вимагає долучення відповідних фахівців у галузі програмування.

7. інформаційні довідки, отримані від постачальника послуг хостингу/ провайдерів (файлів реєстрації), де відображається інформація щодо дій користувачів з приводу розміщення інформації.

8. проведення експертного дослідження за експертизою дослідження телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів (10.17) де зокрема здійснюється: визначення IP-адреси, якій відповідає доменне ім’я; фіксація даних про компанію, що надає послуги хостингу для даного доменного імені; перевірка коректності відображення вмісту web-сайту; перевірка доменного імені (експерт встановлює, чи існує web-сайт із відповідним доменним ім’ям в мережі Інтернет на дату проведення дослідження та чи коректно здійснюється з’єднання з ним); відображення головної сторінки; переходи на сторінки, на яких розміщено об’єкти інтелектуальної власності чи інформацію, що мають значення для дослідження, та їх фіксація; фіксація аудіо, відео або текстових файлів, та інше. Зазначені експертні дослідження можуть проводитись незалежно відповідними фахівцями або в рамках судового процесу або кримінального провадження на вимогу компетентного органу.

9. аудіовізуальна фіксація фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо

10. аудіодискрипційна фіксація – аудиофіксація окремої звукової доріжки із закадровим описом персонажа, предмета, простору або дії у відеопродукції для сліпих, осіб з порушеннями зору та осіб з дислексією;

11. відеограмна фіксація – фіксація відеограми - відеозапису на відповідному матеріальному носії (магнітній стрічці, магнітному диску, компакт-диску тощо) виконання або будь-яких рухомих зображень (із звуковим супроводом чи без нього), крім зображень у вигляді запису, що входить до аудіовізуального твору.

Особливим способами фіксації порушень можна виділити відеофіксацію камкордингу, тобто відеозапис аудіовізуального твору під час його публічної демонстрації в кінотеатрах, інших кіновидовищних закладах особами, які перебувають у тому самому приміщенні, де відбувається така публічна демонстрація, для будь-яких цілей без дозволу суб'єкта авторського права або суміжних прав. Така фіксація може здійснюватися шляхом фіксації контенту, або встановлення особи, що порушує авторські права під час здійснення протиправного діяння.

Відповідно Закону України «Про авторське право і суміжні права» електронна (цифрова) інформація - аудіовізуальні твори, музичні твори (з текстом або без тексту), комп'ютерні програми, фонограми, відеограми, програми (передачі) організацій мовлення, що знаходяться в електронній (цифровій) формі, придатній для зчитування і відтворення комп'ютером, які можуть існувати і (або) зберігатися у вигляді одного або декількох файлів (частин файлів), записів у базі даних на зберігаючих пристроях комп'ютерів, серверів тощо у мережі Інтернет, а також програми (передачі) організацій мовлення, що ретранслюються з використанням мережі Інтернет.

Фіксація кожного факту порушення має здійснюватися виходячи із специфіки самого об’єкта авторського права і (або) суміжних прав. Тому для фіксації конкретного порушення можуть застосовуватись декілька способів фіксації.

Доказами по судовій справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Збирання доказів здійснюється сторонами справи, у порядку, передбаченому діючим законодавством України.

Тому для належного виявлення та фіксації порушень авторських права і (або) суміжних прав в мережі «Інтернет», а також правильного збору доказів бажано користуватись послугами відповідних фахівців у галузі права, телекомунікацій та IT-технологій та відповідних профільних експертів.

Також зазначимо, що жоден доказ не має наперед встановленої сили для суду; суди мають оцінювати докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв’язку; всі сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого.

На печать

Надішліть повідомлення

Щоб отримати консультацію з питань про інтелектуальну власність або залишити заявку, зв'яжіться з нами.

6 - 5 =