Заходи сприяння - передбачені частиною першою статті 397 Митного кодексу України (далі - Кодекс) заходи щодо сприяння захисту ПІВ, які застосовуються до товарів, що підозрюються у порушенні ПІВ. На підрозділи митних органів покладено функцію організації застосування заходів сприяння. Однак є багато випадків коли належні заходи сприяння ігноруються спеціалістами Державної митної служби України шляхом ухвалення неправомірних рішень, як: рішення про відмову в реєстрації об'єкта ПІВ у митному реєстрі, рішення про відмову у продовженні строку реєстрації об'єкта ПІВ у митному реєстрі, рішення про відмову у внесенні змін та/або доповнень до інформації щодо зареєстрованого об'єкта ПІВ та інші. Безпідставні відмови незаконно позбавляють заявника належного права здійснювати захист своїх прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України.

Безліч відмов ґрунтується на виключно суб’єктивних припущеннях, які не підтверджені жодним нормативним документом. Фахівці митної служби не мають права посилатися на будь – які джерела без належного документального підтвердження своїх висновків. Тлумачення норм закону, аналіз відкритих джерел, повинно застосовуватись на підставі достовірної та належної інформації, а не на суб’єктивних припущеннях посадових осіб. Слід також додати, що виникнення сумнівів або підозр повинно бути підкріплено законодавчо, з зазначенням  причино-наслідковому зв’язку оскільки у іншому випадку виникнення сумнівів або підозр підпадає виключно під суб’єктивну оцінку, яка може ні на чому базуватися.

Законодавством встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Водночас відповідно до ч. 2 цієї статті органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Адвокати нашої компанії сформували потужну практику у спорах з митними органами та створили перші законодавчі прецеденти на стороні заявників – фізичних або юридичних осіб.

Визнання незаконними рішень суб’єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу. Тобто, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов’язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Кожна особа може оскаржити дію, бездіяльність, рішення митних органів, різних організацій і їх посадових осіб, якщо думає, що такими діями, рішеннями або бездіяльністю порушені його волі, права або інтереси.

Предметом оскарження можуть:

  • рішення - акти, якими органи митниці, організації, їх посадові особи приймають рішення з тих питань, які передбачені законом України з питань митної державної справи, задовольняють заяви, скарги, клопотання певних юридичних або фізичних осіб, або ж несуть відповідальність відмовою в їх відповідному задоволенні;

  • дії - різні вчинки посадових осіб або інших працівників органів митниці, організацій, які пов'язані з виконанням ними всіх тих обов'язків, які покладені на них Кодексом та багатьма іншими актами закону України;

  • бездіяльність - відсутність виконання митними організаціями, органами, посадовими особами та іншими працівниками всіх тих обов'язків, які були покладені на них Митним Кодексом та іншими актами закону України або неприйняття ними всіх тих рішень з питань, які належать до їх повноважень на термін, який визначається законом.

Процедура оскарження дій, рішень, бездіяльності митних організацій, органів, їх посадових осіб і багатьох інших працівників до органів вищого рівня та посадовим особам.

Посадовцями високого рівня щодо посадових осіб та інших працівників митних органів та організацій є саме керівники цих же організацій і органів.

До органів вищого рівня відносяться:

  • щодо митних постів, головні структурні підрозділи яких - це митні пости;

  • щодо митниць, спеціалізованих органів, організацій - це центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики в галузі державної митної справи;

  • щодо центрального органу влади, що забезпечує реалізацію державної політики в галузі державної митної справи. Цей орган виконавчої влади забезпечує формування та займається реалізацією державної політики у фінансовій сфері.

Скарга на дію, діяльність, бездіяльність посадової особи або якогось іншого працівника митниці подається керівнику цієї організації або органу. Скарга на дію, рішення, бездіяльність керівника поста митниці подається в ту митницю, структурним підрозділом якої є цей же митний пост. Скарга на рішення, бездіяльність, дія керівника митниці, митного спеціалізованого органу, організації подається в певний центральний орган влади, що забезпечує реалізацію державної політики в галузі митної державної справи. Скарга на дію, рішення, бездіяльність керівника органу влади, що забезпечує реалізацію державної політики в галузі державної митної справи, направляється до центрального органу. Він і забезпечує формування політики в сфері фінансів і реалізує її, якщо це не передбачено з боку закону.

Виконання рішення, яке було оскаржено, може бути припиненим повністю або в якійсь певній частині посадовою органом, або особою, що розглядає скаргу. Повинен бути письмовий обґрунтовану відповідь у термін, визначений законом.

Рішення, бездіяльність, дії органів митниці або всіх їх посадових осіб можуть бути оскаржені в суді в тому порядку, який визначається законом.

У тому випадку, якщо бездіяльність, діяльність, рішення митного органу або його посадової особи в один і той же час оскаржуються до посадової особи високого рівня і до суду. Суд відкриває провадження у цій справі. Розгляд скарги органом високого рівня припиняється.

Заявником у відповідних спорах з Державною митною службою України є заявник (фізична або юридична особа) або законний представник заявника.

Розгляд відповідних спорів про визнання протиправним та скасувати рішення Державної митної служби України, оформлене відповідним листом, про зобов’язання Державну митну службу України відновлювати права шляхом проведення належних реєстраційних дій віднесено до компетенції адміністративного суду.

Приписами ч. 2 ст. 19 КАС України встановлено, що адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об’єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування, знаходження) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.

Тож позивач звертається до відповідного адміністративного суду за своїм місцезнаходженням.

Такі справи можуть розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частина друга статті 12 КАСУ). Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі (частина перша статті 258 КАСУ).

Відповідальність органів митниці та їх посадових осіб.

Посадові особи та інші працівники митниці, які взяли неправомірні рішення, здійснили неправомірні дії або допустили бездіяльність, включаючи особисті корисливі цілі або ж на користь інших осіб, несуть адміністративну, кримінальну, дисциплінарну відповідальність, дотримуючись закону.

Той збиток, який був заподіяний особам або їх майну різними неправомірними діями, рішеннями, бездіяльністю органів митниці, організацій або ж їх посадових осіб та інших працівників у процесі виконання ними всіх своїх трудових обов'язків, а також відшкодовується цими організаціями, органами в порядку, який визначається законом.

Оскарження рішень Державної митної служби України щодо внесення об'єкта ПІВ до митного реєстру є пріоритетним напрямком діяльності адвокатів нашої компанії. Наша компанія гарантує високу якість послуг за розумну ціну. Виконуємо завдання в найкоротші терміни з гарантією практичного результату.


Дивіться також матеріали на цю тему:


На печать