Дана стаття розглядає процедуру внесення об'єктів інтелектуальної власності (ОІВ) в Митний реєстр України; перспективи і труднощі, пов'язані із захистом ОІВ при переміщенні через митний кордон. Також акцентовано увагу на витратах правовласників при використанні ОІВ, зокрема, пов'язані з постановкою в Митний реєстр.

1. Труднощі реалізації прав на ОІВ

Умовно кажучи, в практиці роботи з об'єктами інтелектуальної власності (ОІВ) спрощено виділяють два етапи: перший етап - це за своєю суттю стратегічний етап, пов'язаний з придбанням прав на ОІВ, який називають охорона ОІВ і другий етап - це за своєю суттю тактичний етап, пов'язаний з реалізацією прав на ОІВ, який називають захист ОІВ.

На першому етапі формується патентний портфель правовласника, який поповнюється новими ОІВ або з нього вилучаються ОІВ. Вилучення ОІВ з патентного портфеля може здійснюватися з різних причин - продаж ОІВ, несвоєчасне підтримання прав на ОІВ через відсутність доцільності їх подальшого використання, визнання прав на ОІВ недійсними в судовому порядку, великі витрати, пов'язані з підтриманням прав на ОІВ, так як підтримання прав на ОІВ досить витратна процедура.

Після формування патентного портфеля ОІВ умовно настає другий етап по їх реалізації і введенню в комерційний оборот з метою отримання вигод і переваг на ринку. Для цього проводяться заходи по підготовці до введення ОІВ на ринок, заходи щодо забезпечення рекламної компанії, розробка ліцензійних договорів та інше. Виявлення підробок, порушників, або потенційних порушників та подальша з ними робота здійснюється різними способами.

З вищезгаданої схеми з реалізації патентної стратегії і тактики очевидно, що використання ОІВ пов'язано з великими накладними витратами правовласника. Так як, в першу чергу, утворення ОІВ передує проведення науково-дослідних робіт, що є важким і витратним заходом. Після чого не менш клопітними заходами є процеси виявлення ОІВ і придбання на них прав з урахуванням проведення досліджень на ринку для виявлення на ньому потреб і підтримання постійних контактів з потенційними споживачами ОІВ.

Збільшення накладних витрат з використання ОІВ призводить до зменшення ефективності їх використання і, відповідно, до зменшення мотивації щодо їх охорони, особливо дрібними і середніми підприємствами і підприємцями, а це неминуче призводить до концентрації патентів в одних руках, утворення і посилення монополій, які можуть зловживати ОІВ. Це, в свою чергу, не сприяє розвитку суспільства, а також може призвести до ганебної практики - практиці йти другими за власниками ОІВ з тим, щоб в результаті отримати винаходи і накопичений досвід [1], адже простіше незаконно використовувати вже створені ОІВ, "чим дорого заплатити "за свої власні розробки.

З вищевказаного очевидно, що залучення та стимулювання компаній, особливо дрібних і середніх підприємств і підприємців, для створення і використання ОІВ, з метою підтримки високого рівня конкуренції серед компаній в цій галузі, а також з метою забезпечення розвитку суспільства, є одним із пріоритетних завдань держави і суспільства.

Тому держава повинна постійно думати про шляхи збільшення зацікавленості використання ОІВ. Одним з таких шляхів, який також забезпечує оперативне виявлення підробок (контрафактних товарів), потенційних порушень і порушників ОІВ, забезпечує попереджувальний характер впливу на компанії, що працюють на ринку, є використання Митного реєстру об'єктів інтелектуальної власності (МРОІВ) або скорочено Митний реєстр (МР).

Митний реєстр був створений відповідно до Положення про порядок реєстрації та переміщення через митний кордон України товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2001 р. № 412.

В подальшому затверджено Постанову №622 від 13.04.2007р., яка була скасована, і затверджено Постанову №648 від 22.06.2012р. МРОІВ створюється і регулюється державою, при цьому держава частково покладає на себе, в особі своїх уповноважених органів, функції щодо попередження та виявлення незаконного використання ОІВ при переміщенні товарів під час митного оформлення.

МРОІВ являє собою базу даних, яка міститиме відомості про дату включення ОІВ у МР, термін його реєстрації, назву, про охоронний документ, власника (ліцензіата).

Відповідно до ст. 398 Митного кодексу України правовласник, який має підстави вважати, що при переміщенні товарів через митний кордон України порушуються чи можуть бути порушені його права на об'єкт права інтелектуальної власності, має право подати до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, заяву про сприяння захисту належних йому майнових прав на об'єкт інтелектуальної власності шляхом внесення відповідних відомостей до митного реєстру об'єктів інтелектуальної власності, що охороняються відповідно до закону. Порядок реєстрації ОІВ в МРОІВ, що охороняються відповідно до закону, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012р. № 648, далі - Порядок.

Внесення ОІВ до Митного реєстру здійснюється за заявою правовласника ОІВ або його представника.

 Відповідно до Порядку до заяви додаються:

  • виписка з відповідного реєстру Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі - Міністерство) про реєстрацію в Україні ОІВ, яка засвідчує справжність акта про таку реєстрацію на дату подачі заяви із зазначенням терміну дії правової охорони або повідомлення Міністерства про дії в Україні правової охорони прав інтелектуальної власності на об'єкти, які мають міжнародну реєстрацію, або копія документа, що посвідчує майнові права інтелектуальної власності на сорти рослин до Державного реєстру прав інтелектуальної власності на сорти рослин;
  • для об'єктів авторського права і суміжних прав - документи і відомості, що підтверджують наявність зазначених прав;
  • опис об'єкта ОІВ і товарів, що містять його, який дозволяє митному органу ідентифікувати такий об'єкт ОІВ і товари та визначити код товару згідно з УКТ ЗЕД. При реєстрації запатентованих винаходів (корисних моделей) - опис способів і методів їх ідентифікації в конкретних товарах;
  • у разі подання заяви особою, яка діє від імені власника майнових прав на ОІВ в межах наданих повноважень, належним чином оформлена довіреність або її завірена копія;
  • зразки товарів, що містять об'єкт ОІВ, або їх фотографічне зображення.

Заява та додані до нього матеріали подаються в паперовому та електронному вигляді. У разі подання заяви в електронному вигляді з електронним цифровим підписом правовласника і електронних копій документів, завірених електронним цифровим підписом правовласника, Заява та додані до нього матеріали в паперовому вигляді не подаються.

У разі відповідності наданих заяви і матеріалів вимогам законодавства здійснюється реєстрація відповідного ОІВ в Митному реєстрі шляхом внесення інформації в електронному вигляді до Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України.

Реєстрація відомостей про ОІВ в Митному реєстрі здійснюється протягом 30 днів з моменту подачі документів. Від правильної подачі документів залежить рішення відповідного митного органу про внесення/невнесення ОІВ до Митного реєстру. Законодавством встановлено два терміни дії реєстрації: 6 місяців та 1 рік. На вимогу правовласника зазначені терміни можуть бути продовжені на 6 місяців і 1 рік відповідно.

При виявленні порушень прав ОІВ під час проведення митного контролю, митні органи припиняють митне оформлення товарів, які містять ОІВ вже зареєстрованих в МРОІВ. Тут діє принцип "ex officio", який полягає в можливості призупинення оформлення товарів, що містять ОІВ, які вже занесені в Митний реєстр. Паралельно з цим митні органи надсилають повідомлення правовласнику зареєстрованих товарів з тим, щоб він вжив заходів щодо захисту свої прав.

Протягом перших 10 робочих днів після отримання повідомлення про призупинення митного оформлення товарів правовласник зобов'язаний звернутися до відповідного суду щодо забезпечення захисту прав інтелектуальної власності та письмово поінформувати митний орган, який призупинив митне оформлення таких товарів, про таке звернення.

У разі якщо протягом вищезгаданих термінів правовласник подасть митному органу, який призупинив митне оформлення товарів, ухвалу суду про заборону вчинення певних дій у справі про порушення прав інтелектуальної власності або інше рішення з цього питання, винесене (прийняте) іншими уповноваженими державними органами, такий митний орган продовжує призупинення митного оформлення товарів на строк, встановлений цими органами.

У разі якщо протягом вищевказаних термінів порушення прав інтелектуальної власності буде підтверджено висновком експертизи, то відповідний митний орган порушує справу про порушення митних правил, а товари, безпосередні предмети правопорушення - вилучаються. Відшкодування митним органам витрат, пов'язаних із зберіганням цих товарів, здійснюється за рахунок правовласника.

Таким чином, постановка товарів, що містять ОІВ, в Митний реєстр відкриває широкий спектр гарантій для правовласника, дає йому можливість контролювати процес переміщення своїх товарів інтелектуального характеру через кордони держави. Також, держава має бути зацікавлена ​​в охороні та захисту прав правовласників і сприяти цьому шляхом зменшення витрат, пов'язаних з постачанням ОІВ до Митного реєстру. Подібне забезпечить інтереси, як правовласника, суспільства, так і держави і призведе до збільшення дохідної частини економіки.

2. Внесення ОІВ до Митного реєстру - процедура платна ?!

Актуальним є питання, пов'язане з ціною постановки ОІВ до Митного реєстру.

До цього часу реєстрація товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності, під час переміщення таких товарів через митний кордон України (саме товарів, а не об'єктів права інтелектуальної власності) була дорогим задоволенням (величина застави становила 5 тис. євро), що перешкоджало постановці ОІВ на митний контроль і це стимулювало надходження в Україну контрафактних товарів.

Сьогодні ж в європейській практиці діє механізм, який привів до певних змін в національному законодавстві. Його відмінність полягає в тому, що при переміщенні через кордон реєструються не товари, що містять об'єкти права інтелектуальної власності, а безпосередньо самі ці об'єкти і створюється відповідний реєстр ОІВ. Це забезпечило впровадження дієвого механізму захисту права інтелектуальної власності під час митного оформлення товарів, що переміщуються через кордон.

Національне законодавство в частині охорони інтелектуальних прав правовласників повністю побудовано на Угоді про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС) та чинний Порядок реєстрації у митному реєстрі об'єктів інтелектуальної власності, затверджений Указом Мінфіну України від 30.05.2012р. №648 також містить положення, передбачені в ТРІПС.

Зміна принципів внесення ОІВ до Митного реєстру, однак, спричинило за собою необхідність врегулювання питання щодо зборів і мит, які повинні стягуватися за внесення до Митного реєстру саме об'єктів права інтелектуальної власності, а також за продовження терміну реєстрації в Митному реєстрі та внесення змін до такого реєстру , питань про надання застави і т.д. Існує ймовірність повернення до платної процедури постановки в Митний реєстр.

Так, розроблений "Порядок надання застави або еквівалентної гарантії з відшкодування витрат, пов'язаних з діями митних органів України щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності", затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2011 № 1762 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 5 березня 2012 року під № 361/20674.

Цей Порядок визначав види, розмір і механізм надання застави або еквівалентної гарантії особами, яким відповідно до законодавства України належать майнові права на ОІВ (далі - правовласник), або їх представниками для відшкодування митним органам, власникам складів тимчасового зберігання витрат на зберігання товарів, митне оформлення яких призупинено, декларантам та іншим особам збитків у випадках, передбачених статтями 257 і 257-1 Митного кодексу України, а також механізм повернення застави.

Указом Міністерства фінансів від 20.07.2015р. № 653, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5.08.2015р. під № 949/27394, указ визнаний таким, що втратив силу.

Таким чином, в даний час процедура постановки ОІВ до Митного реєстру є безкоштовною, що сприяє інтенсивному росту реєстрації ОІВ в Митному реєстрі, тим самим знижуючи поширення і контрафактної продукції і підвищуючи рівень правосвідомості громадян, що сприяє чесної конкуренції та ефективному захисту прав авторів і винахідників.

У цьому питанні є кілька нюансів. По-перше, при внесенні ОІВ до Митного реєстру правовласник як реалізує всередині національного митного кордону, так і експортує свої товари за кордон держави для подальшого обороту, що в свою чергу призводить до збільшення оподатковуваного доходу правовласника, так як при захисті прав власника авторських прав на митному кордоні він фактично отримує монополію на реалізацію своєї продукції. Також, постановка ОІВ в МРОІВ сприяє чесної конкуренції і зниження зростання контрафактної продукції, поширенню нової продукції за території держави виробництва.

По-друге, не можна не враховувати і той факт, що безкоштовна процедура приваблює не завжди сумлінних правовласників, часто громадяни зловживають цим правом і засмічують Митний реєстр загальновідомими об'єктами. Це ускладнює рух товарів сумлінних правовласників і заподіює їм шкоду. Однак і наявність значного матеріального еквіваленту як умови внесення ОІВ до Митного реєстру буде істотно гальмувати реєстрацію ОІВ через небажання правовласників сплачувати грошову суму за цю процедуру, тому що вона призводить до необгрунтованого зростання цін і в кінцевому рахунку всі витрати оплачує кінцевий споживач. Це, в свою чергу, призведе до недобросовісної конкуренції та введення покупців контрафактної продукції в оману.

Дійсно, сплата застави в розмірі 5 тис. Євро є недоцільним, тому що не кожен правовласник має подібну суму і не завжди сам ОІВ може принести такий дохід. Більш виправданим, на наш погляд, представляється сума в розмірі, наприклад, 500 грн. за подібну процедуру, яка охоплювала б мито за постановку і підтримку в Митному реєстрі.

Це, з одного боку, не знижуватиме інтерес правовласників в постановки ОІВ до Митного реєстру, а з іншого боку - відсіє недобросовісних правовласників.

Джерела інформації:
  1. The Economist, 19.06.1954