Закони розвитку ринкових відносин диктують необхідність захисту не тільки прав споживача, але і прав виробника. До прав виробника належить право володіння власним випускаються товарами, а також право на їх маркування своїм товарним знаком. Для реалізації зазначених прав у Україні прийнятий ряд законів з охорони інтелектуальної власності, зокрема Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції», введений в дію з 1 січня 1997 року. Відповідно до закону, крім усього іншого, до недобросовісної конкуренції належить використання чужого імені, комерційного (фірмового) найменування, товарного знака, що належать іншим особам, оскільки такі дії можуть призвести до змішування з діяльністю іншого господарюючого суб'єкта і завдати йому матеріальної шкоди.

Маркування товарів спочатку переслідує дві мети: гарантувати гарну якість товару і переконати покупця придбати саме даний товар. Володіючи товаром, певна особа або підприємство зазвичай володіє і тим товарним знаком, під яким товар надходить на ринок. У багатьох країнах світу складаються спеціальні каталоги зареєстрованих товарних знаків з зазначенням, кому вони належать. Несанкціоноване використання чужих товарних знаків та комерційних (фірмових) найменувань в усьому світі розцінюється як введення споживача в оману щодо походження товару і суворо карається. За позовами власників захищених товарних знаків виносять рішення про стягнення штрафів, які можуть обчислюватися мільйонами доларів, за незаконне витіснення виробника, за реальні і потенційні збитки, які поніс справжній виробник.

Розберемося в термінах

Товарні знаки, торговельні марки або, як визначено Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», знаки для товарів і послуг – це позначення, що відрізняє товари і послуги одних виробників від однорідних товарів і послуг інших виробників. Поряд з офіційно прийнятим в Україні терміном «знак для товарів і послуг» у побуті, журнальних і газетних статтях, у діловій переписці часто використовуються для вираження того самого поняття інші терміни. Можливо, це пояснюється тим, що ще не закріпилися вдалі терміни для позначення цього поняття. Частіше за інших, як і в цій публікації, використовується термін «товарний знак» для товарів, і «знак обслуговування» - для послуг. Водночас у Цивільному кодексі України використовується терміни торговельна марка ст. 492, під якою розуміється «...будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами». В якості як би рівноправних синонімів цього поняття використовуються такі терміни, як «торговий знак», «знак для товарів і послуг», «фірмовий знак», «торговельна марка», «товарна марка», «фірмова марка», «фірмове найменування», «фабричний знак». Український законодавець також не залишився в стороні від створення нових термінів, і в Законі України «Про рекламу», введеному постанова ВР України від 03.07.1996 р.., використовує поряд з терміном «товарний знак» досить поширений останнім часом термін «логотип». Оскільки законодавець не дає визначення останнього терміну, то з практики використання під ним слід розуміти словесний знак для товарів і послуг, тобто товарний знак, виконаний у вигляді сполучення букв, що утворюють існуюче або штучно утворене слово або словосполучення. (див. рис. 1, 2).

Зокрема знаки діляться ще на зображувальні (рис. 3), об'ємні, звукові, світлові, нюхові і комбіновані, тобто такі, що складаються, наприклад, з поєднання словесного та зображувального елементів (рис. 4, 5). Велика кількість і різноманітність термінології веде до непотрібної плутанини в поняттях і ускладнює розуміння спеціальної та комерційної інформації. Не зупиняючись на історії виникнення всіх цих термінів, зазначимо, що більшість з них є синонімами терміну «товарний знак».

Окреме місце в цьому ряді займає термін «комерційне (фірмове) найменування». Під комерційним найменуванням в Україні розуміється найменування юридичної особи, яка здійснює господарську діяльність, при цьому правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності ст. 489 Цивільного Кодексу України. Це найменування вказується в установчих документах. Комерційне найменування охороняється без обов'язкового подання заявки на реєстрацію, як це прийнято щодо товарних знаків.

 

Обмеження в реєстрації

На відміну від комерційних найменувань товарний знак проходить перевірку на новизну і реєструється у патентному відомстві України (ДП «Український інститут інтелектуальної власності»).

В його реєстрації є певні обмеження. Так, не можуть бути зареєстровані в якості товарного знака найменування, які збігаються з офіційними назвами держав. Тобто не можна зареєструвати в якості товарного знаку, найменування фірми «Україна», торгового дому «Італія», приватного підприємства «Греція» та ін. Не можуть отримати охорону скорочені або повні найменування міжнародних організацій, наприклад, ООН, «Грінпіс» та інші, а також загальноприйняті абревіатури, які використовуються для певних товарів і послуг. Однак такі позначення можуть бути включені в знак як неохоронювані елементи, якщо на це є згода відповідного компетентного органу, тобто того, кому належить відповідне найменування або позначення. Не можуть одержати правову охорону позначення, подібні і тотожні з загальновживаними символами і термінами, а також сертифікаційними знаками, зареєстрованими у встановленому порядку. Так, заявленого знака, зображеного на рис. 6, цілком обгрунтовано може бути протиставлений знак екологічного маркування «Det Grune Punkt» («Зелена точка»), зображений на рис. 7.

Товарний знак повинен бути новим, тобто на момент подання не повинно бути зареєстрованого або заявленого на реєстрацію в Україні знака, настільки схожого, що по загальному враженню їх важко відрізнити один від одного. Однак не слід забувати, що ця вимога стосується знаків, що належать до однорідних груп товарів або послуг.

Не реєструються як знаки позначення, які відтворюють назви відомих в Україні творів науки, літератури і мистецтва або цитати і персонажі з них без згоди власників авторського права або їх правонаступників. Для того щоб зареєструвати як товарний знак таке ім'я, як Тарас Бульба, необхідно взяти дозвіл у спадкоємців Миколи Васильовича Гоголя.

Не можуть бути зареєстровані в якості товарного знака прізвища, імена, псевдоніми та похідні від них відомих в Україні або без їх згоди. Так, наприклад, патентним відомством України було відмовлено в реєстрації товарного знаку «Лілієнталь» однієї з харківських фірм через відсутність дозволу на використання прізвища відомого німецького інженера і повітроплавця, отриманого від його спадкоємців. На підставі цього було відмовлено в оформленні заявки на словесний знак фірмі «Заповіти Рокфеллера».

Не можуть одержати правову охорону позначення, які є загальновживаними як позначення товарів і послуг певного виду. Наприклад, слова «банк» та «Agence» (агентство), що входять до складу комбінованих знаків, зображених на рис. 8.9, підлягають дискламації, тобто не мають самостійної правової охорони, хоча знаки в цілому є охороноздатними.

Існують й інші підстави для відмови в реєстрації товарного знака.

 

Дешевше, коли він свій

Право власності на знак засвідчується свідоцтвом на знак для товарів і послуг, що видається патентним відомством України. Обсяг правової охорони, що надається власникові товарного знака, визначається наведеним у свідоцтві зображенням знака і переліком товарів і послуг, на які він поширюється. Строк дії свідоцтва становить 10 років від дати подання заявки на реєстрацію товарного знака і може бути неодноразово продовжений на наступні 10 років. За подання заявки на товарний знак, його експертизу та видачу свідоцтва сплачуються відповідні державні збори, розмір яких залежить від величини переліку товарів і послуг, відносно яких витребовується охорона товарного знаку.

Право на знак для товарів і послуг відноситься до категорії виключних майнових прав, тобто власник товарного знаку має виняткове право користуватися і розпоряджатися товарним знаком, а також забороняти його використання іншим особам. У разі порушення його виключного права власник знака, відповідно до ст. 25 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», може звернутися в Антимонопольний комітет України за заявою про вилучення товарів у виробника, так і у продавця. При цьому вчинення дій, кваліфікованих Антимонопольним комітетом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення штрафів у розмірі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо юридична особа-порушник не є господарюючим суб'єктом, і до п'яти тисяч, якщо воно є таким.

Для подання заявки на знак для товарів і послуг України необхідно скласти ряд документів за встановленою формою, підготувати зображення товарного знака, виконати класифікацію товарів і послуг, на які поширюється даний товарний знак. Ця робота вимагає професійної підготовки і досвіду та може бути виконана або спеціалізованими організаціями, або патентними повіреними.

Патентне відомство України здійснює реєстрацію товарних знаків в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, куди вносяться зображення товарного знака, відомості про власника свідоцтва на товарний знак, дата пріоритету знака, дата його реєстрації, перелік товарів і послуг, для яких зареєстровано товарний знак.

 

Інструкція до застосування

Зареєстрований товарний знак, так само як патент на винахід, що відноситься до об'єктів промислової власності та після визначення його вартості може увійти до складу нематеріальних активів його власника – юридичної особи. Охорона знака, зареєстрованого в Україні, поширюється на території України. Для реєстрації знака за межами України потрібно просити охорону в кожній країні окремо, або здійснювати його міжнародну реєстрацію. Використанням знака визнається застосування його для маркування товарів, а також на упаковці товарів, у рекламі, друкованих виданнях, на вивісках, під час показу експонатів на виставках і ярмарках, у проспектах, рахунках, на бланках та в іншій документації, пов'язаній із введенням зазначених товарів і послуг у господарський оборот. Власник знака має право проставляти поряд зі знаком попереджувальне маркування, яке вказує на те, що знак зареєстрований (рис. 10). Попереджувальне маркування являє собою велику літеру R латинського алфавіту, укладену в коло, і походить від англійського словосполучення «Registered Trade Marks» (зареєстрований товарний знак), або ж дві великі літери ТМ, що позначають, що на знак подана заявка на реєстрацію товарного знака. Вказівка ТМ зазвичай використовується в тих країнах, де експертиза товарного знаку у патентому відомстві триває досить довго, часто по кілька років. Патентне відомство України не відрізняється за цим показником від промислово розвинених країн. У середині 1990 років патентне відомство України розглядало заявки на реєстрацію товарного знака протягом трьох-чотирьох років. На жаль, тоді, не всі українські фірми, особливо в сфері малого бізнесу, жили так довго. Багато з них ліквідувались, так і не дочекавшись реєстрації своєї інтелектуальної власності. Тому у великої кількості заявок на товарні знаки, поданих національними заявниками, тоді спостерігалася відсутність господарів. Зараз процедура реєстрації товарного знака становить 12-15 місяців з дати подання заявки в патентне відомство України.

Патентні законодавства різних країн по-різному ставляться до повідомлення про охорону товарних знаків. У Великобританії, США, Канаді, Україні, Росії таке маркування не є обов'язковим. У теж час в Японії і Китаї товарні знаки в обов'язковому порядку повинні позначатися попереджувальним маркуванням. Але незважаючи на те, що в ряді країн маркування знака не є обов'язковим елементом, більшість фірм все ж використовують її, щоб у разі порушення їх прав на знак було легше відстояти свої права у суді.

При цьому слід пам'ятати, що власники зареєстрованих в Україні або загальновідомих знаків, що мають світову популярність, таких як Gillet, Mercedes, Adidas, Coca-Cola та ін). мають право пред'являти позови про контрафакції, тобто порушення виключного права на товарний знак на території України.