Фундаментальне правило бізнесу говорить: «Хочеш бути першим - обійди конкурента».

Провідні менеджери бізнесу різних країн стверджують, що для того, щоб створити сильну конкурентоспроможну компанію, що має сталий розвиток, потрібно вибрати правильну стратегію управління бізнесом. Можна навести слова Білла Гейтса, який стверджує, що для того, «щоб вийти на ринок першими, Ви повинні рухатися швидко, інакше пропадете. Пам'ятайте, що клієнтам потрібні товари високої якості, за нижчими цінами і негайно...» (1).

Що таке управління бізнесом? Управління бізнесом – це вибір кроків, що визначають характер і напрямок діяльності організації, спрямованих на досягнення максимального результату в умовах ринкової конкуренції. Пам'ятайте, що навіть на відносно стабільних ринках ваші конкурентні переваги непостійні. Шанси, що конкурентні переваги у вас збережуться в незмінності тривалий час, швидко тануть. Їх стійкість тепер більше, ніж коли-небудь, залежить від факторів, що знаходяться поза вашого контролю. Завжди існує небезпека, що ваші конкуренти виявляться попереду вас, ще до того, як ви дізнаєтеся про це.

Щоб стати лідером ринку, необхідно ставити перед собою, за словами автора книг і консультанта з питань управління бізнесом Джин Коллінз, «великі волохаті зухвалі цілі». Не можна обмежуватися урахуванням минулого або теперішнього стану ринку. Необхідно передбачити, в якому напрямку ринок буде рухатися далі, і яким чином слід будувати свій бізнес, щоб врахувати зміни кон'юнктури ринку в найближчій і довгостроковій перспективі. Конкурентна перевага сильної компанії полягає в тому, щоб запропонувати комплексний товар або послугу в будь-якому обсязі – від одиниці продукції за індивідуальним замовленням до максимального обсягу, 365 днів на рік, сім днів на тиждень і двадцять чотири години на добу.

Відомо, що прибутковість бізнесу залежить від випуску конкурентоспроможної продукції, виробництва якісних товарів і послуг. Цього можна досягти тільки при використанні нових винаходів у продукті, що випускаються Але перш ніж, як перейти до патентування обраного технічного рішення, необхідно вивчити всю доступну інформацію, щоб визначити тенденції розвитку даного виду техніки, а також переконатися в тому, що продукт, який розробляється не підпадає під дію патентів третіх осіб.

Разом з тим необхідно вжити заходів для захисту власного продукту, забезпечивши його охорону шляхом патентування.

Для цього потрібно мати розроблену стратегію патентування і чітке розуміння тих ризиків, які підстерігають заявника на тернистому шляху створення нового продукту.

Патентувати, щоб бути першим

Одним з важливих елементів управління бізнесом в умовах конкуренції є виконання наступної умови: «Патентуй, або запізнишся». Для цього необхідно розробити стратегію патентування об'єктів інтелектуальної власності (далі – об'єктів ІВ) і реалізувати її на практиці.

Метою патентування завжди було створення стійкого становища готового продукту на обраному сегменті ринку товарів і послуг. Однак саме по собі патентування не може бути самоціллю. Важливим є правильне використання отриманого патенту в стратегічних інтересах розвитку бізнесу.

Ось що повідомляють про успішну стратегію патентування зарубіжні аналітики Майк Фрідман і Бенджамін Трегоу: «Ми працювали з однією компанією, що займається електронікою, яка першою у 60-х роках розробила радіопейджер. Тоді це був технологічний прорив. Зрештою, компанія все-таки заплуталася в питаннях стратегії власного розвитку, оскільки виявилося, що вона нездатна визначити, де зможе застосувати свій винахід. Такі компанії, як «Motorola» або «Soni» думали не довго: вони перехопили технологічне лідерство у цієї невеликої фірми і вдало скористалися винаходом» (2).

Як правило, володіння правами ІВ, до яких належать винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки, комп'ютерні програми, ноу-хау та інші результати інтелектуальної праці, передбачають кілька можливостей їх реалізації для отримання доходу.

Патентне право, яке поширюється на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки, забезпечує монопольне право на їх використання на території України, або будь-якої іншої країни за умови патентування в обраній країні. Патентне право має заборонний характер, тобто надає своєму власнику право забороняти третім особам на використання запатентованого винаходу, корисної моделі, промислового зразка, або зареєстрованої торгової марки. І, відповідно, дозволяти використання зазначених об'єктів ІВ на договірних засадах.

Комп'ютерні програми, ноу-хау та інші об'єкти, які захищаються авторським правом, також є об'єктами ІВ, згідно ст. 41 Закону України «Про власність» (3), і можуть бути використані як у власному виробництві, так і для продажу третім особам.

У всьому світі винаходи і ноу-хау розцінюються як товар, який можна передати або продати зацікавленій стороні. Ці процедури здійснюються на основі ліцензії, в якій передбачаються всі аспекти та умови передачі технічної документації або прав за патентом.

Використання винаходу у власному виробництві дозволяє забезпечити унікальні споживчі якості товару і встановити на нього більш високу ціну, а заодно захистити свій сектор ринку від конкурентів. Однак така стратегія комерційної реалізації винаходів в основному придатна для підприємств і організацій, які мають значні виробничі потужності, співмірні з ємністю ринку даного товару. Тому великі компанії-монополісти, які прагнуть обмежити конкуренцію на своєму сегменті ринку, як правило, не продають ліцензії на виготовлення продукції, випуском якої займаються самі. Наприклад, шведська компанія «Alfa Laval», яка спеціалізується в галузі машинобудування для харчової промисловості, практично не займається продажем ліцензій. Безумовно, і окремі українські виробники, в першу чергу ті, які належать до ВПК, не зацікавлені в поширенні відомих їм технологій, і прагнуть зберегти пріоритетні позиції на ринку своєї продукції.

У той же час передача прав на об'єкти ІВ і продаж ліцензій приваблива для підприємств і організацій з невеликими виробничими потужностями, які займаються розробкою інноваційної продукції. При цьому власник, як правило, прагне до реалізації свого винаходу на ринку ліцензій, якщо передбачуваний дохід від продажу ліцензії буде вищим, ніж при використанні даного винаходу у власному виробництві.

Навіщо менеджеру патент на винахід

Успішні менеджери бізнесу, як у нашій країні, так і за кордоном, активно використовують наявні в їх розпорядженні об'єкти ІВ для збільшення особистої частки в активах акціонерного товариства шляхом збільшення його статутного фонду. При цьому в якості внеску вносяться патенти на об'єкти ІВ, що належать засновникам, які дозволяє визначити їх дольову участь у статутному фонді товариства, і, відповідно, їх частку в розподілі дивідендів.

Існують і інші можливості використання об'єктів ІВ для управління бізнесом.

Наприклад, на одному з провідних українських підприємств, яке нині зареєстроване як публічне акціонерне товариство, працював колектив винахідників, очолюваний директором цього підприємства. В результаті їх творчих зусиль було створено винахід, патент на який, за згодою колективу співавторів-винахідників, був виданий на ім'я директора, який став патентовласником зазначеного патенту. Винахід виявився комерційно успішним. Розроблена на його основі продукція мала великий попит. Акціонерне товариство придбало у патентовласника ліцензію на використання винаходу і приступило до серійного випуску продукції, що приносить високий дохід. Всі автори отримали адекватну грошову винагороду, а директор – контроль над акціонерним товариством без додаткових витрат на придбання контрольного пакету акцій.

Описана ситуація показує, що володіння об'єктом ІВ в сучасних умовах дозволяє взяти під контроль значні виробничі активи на досить тривалий час, оскільки строк дії патенту України на винахід, за умови його щорічного підтримання, становить 20 років. При цьому, якщо винахід кардинально вплинув на технологічний процес, а переобладнання виробництва, особливо в нинішніх умовах, є складною задачею і пов'язане з великими капіталовкладеннями, то використання зазначеного патенту може забезпечити контроль над працюючим бізнесом і приносити дохід патентовласнику досить тривалий час.

Іншим шляхом комерціалізація об'єктів ІВ, в інтересах управління бізнесом, є постановка їх на баланс підприємства, що дозволяє на законних підставах досягти оптимізації оподаткування.

Ще одним шляхом використання об'єктів ІВ, з метою управління бізнесом і збільшення обсягу продажів, є забезпечення конкурентоспроможності власної продукції на зовнішньому ринку, зокрема ринку ЄС. У цьому випадку, при виході підприємства на зовнішній ринок, потрібно здійснити закордонне патентування об'єктів ІВ, які забезпечать конкурентну перевагу імпортованого товару. Прийняття рішення про закордонне патентування не можна відкладати в довгий ящик. Незважаючи на річний строк, наданий заявникові у зв'язку з конвенційним пріоритетом для патентування в інших країнах, практика показує, що заявнику, як правило, не вистачає часу, щоб вчасно здійснити вибір країн для подальшого патентування свого винаходу, і він спохвачується в останню хвилину, намагаючись встигнути на потяг, несучи при цьому додаткові витрати, або втрачаючи пріоритет свого винаходу. Слід пам'ятати, що по закінченню 12 місяців з дати подання заявки, незалежно від того, чи була проведена кваліфікаційна експертиза (експертиза по суті) чи ні, його право на подачу заявки в іншу країну спочатку з присвоєним пріоритетом втрачається. Правильно продумана заявником стратегія подальшого просування патенту дозволяє найбільш повно і ефективно досягти цілей, пов'язаних із захистом обраного об'єкта патентування, як в країні первинної подачі заявки, так і за кордоном.

Висновки

Розробка стратегії патентування є складовим елементом планування і управління бізнесом і дозволяє не тільки підвищити прибутковість бізнесу, але і скоротити витрати на його функціонування.

Не можна забувати, що в умовах ринкової економіки конкуренти не стоять на місці. Кращі компанії безперервно удосконалюють свою систему управління бізнесом, патентуючи всі випущені продукти і технологічні процеси, і роблять це щодня. Тому, якщо перед вами стоїть завдання – розвитку і підвищення ефективності власного бізнесу, одним з важливих інструментів її вирішення є розробка стратегії патентування об'єктів ІВ.

Джерела інформації:
  1. Билл Гейтс. Бизнес со скоростью мысли. М: Эксмо-Пресс, 2003. - 480 с.
  2. Фридман М., Трегоу Б. Искусство и наука стратегии лидерства: Новый подход к корпоративному управлению, М., ФАИР-ПРЕСС, 2004, 272 с.
  3. Закон України «Про власність» від 07.02.1991р. № 697-XII