18 листопада 2021 року у відділі науково-інформаційного забезпечення інноваційних процесів Харківської державної наукової бібліотеки імені В.Г. Короленка відбулася онлайн-конференція за темою "Cвітові показники у галузі патентування об'єктів ІВ за 2020 рік". Патентний повірений України Євген Стогній (ТОВ "Компанія "Інвента") доповів про світові показники у галузі охорони прав інтелектуальної власності (далі - ІВ). У доповіді містилася інформація про діяльність у сфері інтелектуальної власності у світі, опублікована ВОІВ, за підсумками 2020 року [1], а також показники, надані Укрпатентом, про стан патентування об'єктів ІВ в Україні за 1 півріччя 2021 року [2].

Обсяг патентування об'єктів ІВ у світі

У 2020 році зросла кількість заявок на реєстрацію торговельних марок у світі, незважаючи на глобальну пандемію. Також зросли показники патентування винаходів, корисних моделей, промислових зразків та сортів рослин.

  

Число заявок на реєстрацію прав ІВ 2019 р 2020 р Зростання (%), 2019-2020 рр.
Патенти 3 226 100 3 276 700 1,6
Торговельні марки 15 130 000 17 198 300 13,7
Промислові зразки 1 361 000 1 387 800 2,0
Сорта рослин 21 430 22 520 5,1

 

ВИНАХОДИ І КОРИСНІ МОДЕЛІ

Кількість поданих заявок на винахід у світі неухильно зростає. За даними ВОІВ у 2010 році у світі було подано 1997500 заявок, у 2012 – 2564500, у 2015 – 2886700, у 2016 – 3125100, у 2017 – 3168900, у 2018  - 3325400, у 2019 – 3224200, у 2020 - 3276700 заявок на винаходи, тобто. на 1,6% заявок більше, ніж у 2019 році. У 2020 р. у Китаї було подано 1,5 млн. патентних заявок, що в 2,5 рази більше, ніж у Сполучених Штатах Америки, які посіли друге місце за кількістю патентних заявок (597 172). Далі, за кількістю поданих заявок на винахід у 2020 році, слідували Японія (288 472), Республіка Корея (226 759) та Європейське патентне відомство (180 346). Разом на ці п'ять відомств припало близько 85,1% загальносвітового обсягу заявок. За словами Генерального директора ВОІВ Дарена Танга, наведені показники патентування за 2020 р. свідчать про активність заявників і «показали дивовижну стійкість під час пандемії». До десятки провідних відомств також увійшли відомства Німеччини (62 105), Індії (56 771), Російської Федерації (34 984), Канади (34 565) та Австралії (29 294).

У 2020 р. загальносвітова кількість патентів, що діють, на винаходи зросла на 5,9% і склала 15,9 млн. Найбільша кількість діючих патентів була зафіксована в США (3,3 млн), за якими слідували Китай (3,1 млн) і Японія (2,0 млн.). Більше половини всіх патентів, що діють у США, мають іноземне походження, тоді як у Японії близько чотирьох п'ятих усіх діючих патентів було видано за вітчизняними заявками, а в Китаї понад 90% патентів належать національним заявникам.

Найчастіше в опублікованих патентних заявках вказувалися такі галузі, як комп'ютерна техніка, електрообладнання, вимірювальне обладнання, цифровий зв'язок та медична техніка.

Понад дві третини всіх заявок на реєстрацію патентів на винаходи та корисні моделі, а також товарних знаків та промислових зразків у 2020 році припадало на Азію, в першу чергу на Китай, водночас Китай став найбільшим користувачем системи РСТ у світі (68 720 заявок , +16,1% річного приросту), випередивши США (59 230 заявок, +3%), Японію (50 520 заявок, -4,1%), Республіку Корея (20 060 заявок, +5,2%) та Німеччину (18 643).

У 2020 році кількість міжнародних патентних заявок, поданих за процедурою Договору про патентну кооперацію (PCT), зросла на 4% і склала 275 900 заявок, досягнувши рекордного значення за всю історію, незважаючи на прогнозоване зниження світового ВВП на 3,5%.

У 2020 р. на тлі великих людських та економічних втрат, зумовлених пандемією COVID-19, кількість міжнародних патентних заявок, поданих по лінії ВОІВ, продовжила зростати; Найбільшими користувачами стали Китай та США, причому кожна з цих країн покращила свої показники за рік.

Китай, на який у 2019 р. прийшлося 58 990 заявок у рамках Договору про патентну кооперацію (PCT), поклав край багаторічному лідерству США (57 840 заявок у 2019 р.) як найбільший користувач системи РСТ, яка сприяє стимулюванню та поширення інновацій; раніше США щорічно вдавалося зберігати ті лідируючі позиції у цій сфері, що вони займали від моменту набуття РСТ з 1978 р.

Число міжнародних патентних заявок, поданих по лінії РСТ, у 2021 р. зросло на 5,2% (275 900 заявок), а кількість міжнародних заявок на реєстрацію товарних знаків, поданих по лінії Мадридської системи, збільшилася на 5,7% (64 400 заявки). Зростання у сфері охорони промислових зразків у рамках Гаазької системи міжнародної реєстрації промислових зразків склало 10,4% (21 807 зразків), увінчавши собою ще один рекордний рік для глобальних послуг ВОІВ в галузі інтелектуальної власності.

Провідні заявники РСТ

У 2020 р. лідером за кількістю поданих заявок четвертий рік поспіль став китайський гігант у сфері телекомунікацій HuaweiTechnologies, на рахунку якого 5464 опубліковані заявки PCT. Слідом за ним у рейтингу розташувалися компанія з Республіки Корея Samsung Electronics (3093), японська Mitsubishi Electronic Corp. (2810), LG Electronics Inc. з Республіки Корея (2759) та компанія зі США QualcommInc. (2173). У першій десятці заявників найвищі темпи приросту (+67,6%) числа опублікованих заявок у 2020 р. показала компанія LG Electronics, завдяки чому їй вдалося піднятися з 10-го рядка рейтингу в 2019 р. на 4-й у 2020 р.

Каліфорнійський університет, в активі якого 559 опублікованих заявок, у 2020 р. зберіг за собою лідерство у рейтингу провідних заявників з-поміж освітніх закладів. Другим став Массачусетський технологічний інститут (269), далі розташувалися Шеньженьський університет (252), Університет Ціньхуа (231) та Чжецзянський університет (209). У першу десятку вузів входять 5 китайських університетів, 4 університети США та один вуз Японії.

ТОРГОВЕЛЬНІ МАРКИ ТА ПРОМИСЛОВІ ЗРАЗКИ

Обсяг поданих заявок на торговельн марки та промислові зразки у 2020 році також зріс на 13,7% та 2% відповідно. Кількість поданих на реєстрацію в усьому світі торговельних марок зросла до 14,3 млн., а промислових зразків – до 1,3 млн. грн.

Азія продовжує випереджати інші регіони за кількістю заявок на реєстрацію патентів, торговельних марок, промислових зразків та інших прав інтелектуальної власності, які займають центральне місце у світовій економіці. На один Китай припадає більше половини всіх патентних заявок у світі, значне зростання відзначене також в Індії. Азія стала світовим вузловим центром інноваційної діяльності.

Найбільш високу заявницьку активність за торговельними марками було зазначено у відомстві ІВ Китаю, при цьому в заявках було зазначено близько 9,3 млн класів; далі йшли США (870 306), Ісламська Республіка Іран (541 750), Відомство інтелектуальної власності Європейського союзу (438 511) та відомство Індії (424 583). Індійське відомство випередило Японію та стало п'ятим найбільшим відомством з погляду заявницької активності у сфері реєстрації торговельних марок.

На частку відомств, що розташовані в Азії, у 2020 р. припало 71,8% усіх заявок на реєстрацію торговельних марок, що свідчить про очевидне зростання порівняно з 2010 р., коли цей показник становив 41,3%. Частка Європи скоротилася з 34,1% у 2010 р. до 14,7% у 2020 р. У 2020 р. частка Північної Америки у загальносвітовому показнику склала 5,9%, а сукупна частка відомств, розташованих в Африці, Латинській Америці та Карибському. басейні та Океанії, досягла 7,7%.

За оцінками, у 2020 р. у світі було подано 1,1 млн. заявок на реєстрацію промислових зразків, в яких було представлено 1,4 млн. зразків, що становить 2% щорічного приросту. У 2020 р. відомство ІВ Китаю отримало заявки із зазначенням 770 362 зразків, що відповідало 55,5% від загальносвітового обсягу. Далі слідували ЄС (113 196), Корейська республіка (70 821), США (50 743) і Туреччина (47 653).

У 2020 році на відомства, розташовані в Азії, припало 70,9% усіх зразків, поданих у заявках по всьому світу, що помітно більше, ніж у 2010 році, коли цей показник становив 60,8%. Частка Європи зменшилася з 31,5% у 2010 р. до 22,1% у 2020 р. Сукупна частка Африки, Латинської Америки та Карибського басейну, Північної Америки та Океанії становила у 2020 р. 7%.

Загальносвітова кількість реєстрацій промислових зразків, що діють, зросла в 2020 р. на 11% і склала близько 4,8 млн. Найбільше діючих реєстрацій налічувалося в Китаї (2,2 млн), за яким слідували США (371 870), Республіка Корея (369 52 ), Японія (263 307) та ЄС (251 692).

Зелена Україна – це не тільки родючі чорноземи, а й ...

У 2020 р. у світі було подано близько 22 520 заявок на реєстрацію сортів рослин, що на 5,1% більше, ніж у 2019 р. У профільне відомство Китаю у 2020 р. було подано 8960 заявок на реєстрацію сортів рослин, що становить 39 8% від загальносвітового обсягу. За Китаєм слідували Відомство з сортів рослин Європейського союзу (CPVO; 3427) та профільні відомства США (1432), України (1260) та Нідерландів (837). Таким чином, Україна посіла 4-те місце у світі за кількістю реєстрацій сортів рослин.

Серед десяти провідних відомств зростання кількості заявок із 2019 по 2020 роки. був відзначений у шести відомствах, причому у Аргентині та у Китаї йшлося про двозначне зростання (+18,8% та +14,4% відповідно).

ВИСНОВКИ

1. У 2020 році зросла кількість заявок на реєстрацію торговельних марок у світі, незважаючи на пандемію COVID-19. Також зросли показники патентування винаходів, корисних моделей, промислових зразків та сортів рослин.

2. Азія продовжує випереджати інші регіони за кількістю заявок на реєстрацію патентів, товарних знаків, промислових зразків та інших прав інтелектуальної власності, які займають центральне місце у світовій економіці. На один Китай припадає більше половини всіх патентних заявок у світі, значне зростання відзначений також в Індії. Азія стала світовим вузловим центром інноваційної діяльності.

3. Україна має високі здобутки у сфері селекції рослин, що щорічно підтверджується значною кількістю реєстрацій сортів рослин протягом останніх трьох років.

Джерела інформації:
  1. Доклад «Мировые показатели деятельности в области интеллектуальной собственности»: ВОИС, Женева, 08-11-2021, PR/2021/883
  2. ПРОМИСЛОВА ВЛАСНІСТЬ У ЦИФРАХ. Показники діяльності у сфері промислової власності за 1 півріччя 2021 року, Київ, 2021, 45 с.