Чинне законодавство України під імпортом товарів визначає покупку (в тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів, з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами. Закон України «Про ратифікацію Договору про зону вільної торгівлі» імпортом називає ввезення товару на митну територію сторони без зобов'язання про зворотне вивезення.

Митне законодавство України під імпортом (митний режим імпорту (випуску для вільного обігу)) визначає митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів та виконання всіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.

Вже довгий час гравці оптового і роздрібного ринків торгівлі борються за право самостійного ввезення в Україну оригінальних товарів з-за кордону. У процесі цієї діяльності в митному процесі з'явилося неофіційне визначення «паралельний імпорт», під яким мається на увазі ввезення на ринок країни оригінальних товарів, виготовлених правовласником і введених в обіг вперше в іншій країні їм же, або з його згоди. Такий імпорт здійснюється без згоди власника торговельної марки (ТМ) на території імпорту. Іншими словами - це ввезення на територію України оригінальних товарів компаніями, які легально закупили їх в інших країнах, заплативши податки і мита. Для компаній імпортерів це дає рівні можливості розширювати асортимент продукції, яка потрапляє на ринок України, а також забезпечує конкурентну ціну для покупця. Однак, чинне законодавство України, все одно зобов'язувало учасників ринку купувати багато товарів тільки у офіційних дистриб'юторів.

Останніми змінами в законодавстві було встановлено, що заходи щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності не застосовуються до оригінальних товарів, виготовлених за згодою правовласника. Зазначені зміни в митному кодексі України сконцентрували увагу митниці на боротьбі з фальсифікатом, так званим сірим імпортом, пошуком контрабанди, а також встановленням суб'єктів господарювання замішаних в незаконних операціях.

Рішенням в цьому питанні стали зміни , внесені в частину 3 статті 397 Митного кодексу України, де було закріплено, що заходи щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності, передбачені частиною першою цієї статті, не застосовуються до оригінальних товарів, тобто товарів , які були виготовлені за згодою правовласника або товарів, виготовлених особою, належним чином уповноваженою правовласником на виробництво певної кількості товарів, в тому числі в кількості, що перевищує обумовлену між цією особою і правовласником.

Основними учасниками таких заходів, в контексті Митного кодексу України, є суб'єкти господарської діяльності (резиденти і нерезиденти), а так само митні органи - центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну митну політику, митниці та митні пости. До супутніх учасників, задіяних в імпорті товарів, можна віднести правовласників майнових прав на об'єкт інтелектуальної власності, виробників оригінальної продукції, офіційних дистриб'юторів, брокерів, повірених, уповноважених осіб по ідентифікації товарів, перевізників та ін.

Розглянемо кілька поширених запитань навколо поняття «паралельний імпорт»:

1. Яка відповідальність передбачена на законодавчому рівні для припинення паралельного імпорту / контрафактної продукції.

Під товарами, які підозрюються в порушенні прав інтелектуальної власності, законодавець визначив: товари з ознаками порушення авторського права і суміжних прав, прав інтелектуальної власності на винаходи, промислові зразки, товарні знаки, географічні зазначення, сорти рослин, компонування напівпровідникових виробів, прав, наданих за сертифікатами додаткової охорони на лікарські засоби і засоби захисту рослин; пристрою, продукти або компоненти, призначені, виготовлені або адаптовані головним чином для забезпечення або полегшення обходу технології, пристрої або компонента, в звичайному режимі функціонування попереджають або обмежують дії, не дозволені правовласником авторського права і суміжних прав; будь-яка форма або матриця, яка спеціально призначена або адаптована для виробництва товарів, що є предметом порушення прав інтелектуальної власності.

Варто розрізняти митні заходи, які підпадають під ознаки неофіційного визначення «паралельний імпорт» від законодавчо закріплених понять і процедур переміщення контрафактної продукції.

Так, під контрафактними товарами Митний кодекс України визначає товари, які є предметами порушення прав інтелектуальної власності на торговельну марку в Україні, на яких без дозволу міститься позначення, тотожне з охоронюваною в Україні торговельною маркою стосовно одного й того ж виду товарів, або яке походить настільки, що його можна сплутати з такою торговою маркою; товари, які є предметами порушення прав інтелектуальної власності на географічне зазначення в Україні та містять назву або термін або описуються за допомогою назви або терміну, які захищені таким географічним зазначенням; будь-яка упаковка, етикетка, наклейка, брошура, інструкція з експлуатації, гарантія або інший документ такого типу, навіть якщо вони подані окремо, які є предметами порушення прав інтелектуальної власності на торговельну марку або географічне зазначення, що містять позначення, назва або термін, тотожні з охоронюваною в Україні торговою маркою або географічним зазначенням або є схожими настільки, що їх можна сплутати з такою торговою маркою або географічним зазначенням та які можуть використовуватися стосовно одного й того ж виду товарів, щодо якої охороняється торгова марка в Україні або географічне позначення.

Таким чином, одним з основних відмінностей між переміщенням товару «паралельного імпорту» і контрафактом є оригінальність товару, виготовленого правовласником і введеним в офіційний оборот.

На сьогоднішній день можна виділити декілька способів перешкоджання паралельному  імпорту:

  • зупинення пропуску через митний кордон України.

Митний кодекс України дозволяє правовласникам користуватися спеціальним засобом захисту завдяки митному реєстру об'єктів права інтелектуальної власності. Для внесення в реєстр правовласник повинен надати підтвердження своїх прав на ТМ, перелік т.зв. офіційних імпортерів і осіб, що імпортують контрафакт, якщо вони відомі. Т.ч. згідно зі ст. 399 МКУ якщо особа, імпортує товар, не зазначена в переліку офіційних імпортерів, а на товар є ТМ, внесена до реєстру, цей товар автоматично вважається порушує права.

  • судове врегулювання.

У разі виявлення порушення прав митний орган призупиняє їх оформлення на 10 робочих днів. Правовласник повинен звернутися до суду з позовною заявою протягом цього терміну, інакше митне оформлення товару буде відновлено.

  • адміністративна процедура митних органів (митні формальності).

Можлива відповідальність:

  • кримінальна: можливість застосування ч.1 ст. 229 Кримінального кодексу України (незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару, або інше умисне порушення права на ці об'єкти, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі, караються штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.);
  •  цивільно - правова: захист прав на ТМ відповідно до ст. 20 Закону України «Про охорону прав на торговельні марки», Цивільним кодексом України, Господарського кодексу України. Застосування санкцій в судовому порядку, стягнення матеріальної та моральної шкоди. ( Виключне право власника ТМ забороняти іншим особам використовувати знак не поширюється на використання знака для товару, введеного в оборот з його згоди, за умови, що власник ТМ не має вагомих підстав забороняти таке використання у зв'язку з подальшим продажем товару. );
  • адміністративна: з боку органів Антимонопольного комітету України, відповідно до Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» за заявою правовласника, з урахуванням адміністративних формальностей;
  • міжнародні судові санкції за результатами розгляду в Європейському суді справедливості (Суд Європейського союзу), можливі підстави: недотримання режиму зберігання, наслідком чого погіршується якість товару і зміна оригінальної упаковки товару. Практика рідкісна в застосуванні і носить характер відповідальності у забороні.

2. Чи можуть митні органи припиняти всі наступні поставки від неавторизованого продавця, і як «паралельний імпорт» регламентований в міжнародному праві.

У відповідності до положень ч.ч . 1-3 статті 397 Митного кодексу України, до товарів, підозрюваних в порушенні прав інтелектуальної власності, митні органи застосовують такі заходи щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності: 1) призупинення митного оформлення товарів на підставі даних митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності, що охороняються відповідно з законом, відповідно до статті 399 цього Кодексу; 2) зупинення митного оформлення товарів за ініціативою митного органу відповідно до статті 400 цього Кодексу; 3) знищення товарів, митне оформлення яких призупинено за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності відповідно до статті 401 цього Кодексу; 4) призупинення митного оформлення та знищення невеликих партій товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України в міжнародних поштових та експрес-відправленнях, у відповідності зі статтею 401-1 цього Кодексу; 5) зміна маркування на товарах та їх упаковці відповідно до статті 402 цього Кодексу.

Заходи щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності, передбачені частиною першою цієї статті, не застосовуються до: 1) оригінальних товарів, тобто товарів, які були виготовлені за згодою правовласника або товарів, виготовлених особою, належним чином уповноваженою правовласником на виробництво певної кількості товарів, в тому числі в кількості, що перевищує обумовлену між цією особою та правовласником; 2) особистих речей; 3) товарів, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та / або у супроводжуваному багажі для власного використання і не призначені для виробничої або іншої підприємницької діяльності, сумарна фактурна вартість та / або вага яких не перевищує обмежень, встановлених частиною першою статті 374 цього Кодексу.

Статтею 17 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.91 року N 959-XII встановлено, що імпорт товарів, що переміщуються з порушенням прав інтелектуальної власності заборонений.

Статтею 257 Митного кодексу України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Таким чином, Україна, останнім часом , швидкими темпами почала вдосконалювати своє митне законодавство під вимоги і стандарти, встановлені міжнародним правом.

Що стосується міжнародної практики і законодавства, варто відзначити угоду СОТ про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС) , що визначає мінімальні стандарти і правила захисту інтелектуальної власності. Учасники СОТ зобов'язані приймати і застосовувати закони для відповідності цим стандартам.

Угода ТРІПС вступило в силу в дію в 1995 році і була підписана країнами, які є передовими за кількістю транснаціональних компаній. Положення ТРІПС охоплюють ряд питань інтелектуальної власності, включаючи авторське право, торгові марки і патенти. Вони також передбачають, що суперечки між країнами з цих питань повинні здійснюватися з використанням механізмів і процедур СОТ з вирішення спорів.

В даний час у найменш розвинених країнах, у тому числі і Україні, є час для прийняття і застосування законів про захист прав інтелектуальної власності на основі міжнародних нормативно - правових актів, а до цього, вони зобов'язані визнавати, захищати або застосовувати патенти на продукцію відповідно з правилами СОТ.

Крім цього варто відзначити, що серед іншого вимоги СОТ стосуються обов'язкового ліцензування та паралельного імпорту, хоча багато транснаціональних компаній і урядів країн, що розвиваються, виступають проти їх застосування, так як вважають, що такі заходи підривають можливості правовласника отримувати чесний прибуток від продажу продукції, яку вони розробили .

У міжнародному аспекті паралельний імпорт : Parallel Imports ( Parallel Importation ) є ще одним потенційно корисним механізмом в рамках ТРІПС для розширення доступу до товарів в країнах, що розвиваються, коли мова йде про імпорт і перепродаж продукції, що запатентована в країні імпортері, і законно рекламована чи продана в країні експортері, без узгодження з патентовласником. Так, угодою ТРІПС визначено, що ніякі положення даної угоди не можуть бути використані проти країни - члена СОТ за дозвіл на паралельний імпорт, здійснюваний відповідно до місцевих законів країни. І в цьому напрямку, з урахуванням істотних змін в законодавстві, Україна набагато досягла успіху серед країн СНД і Східної Європи.

3. Юридична відповідальність для продавця, який здійснює ввезення оригінальних товарів без згоди правовласника.

Згідно вимог законодавства продавцем є суб'єкт господарювання, який, згідно з договором, реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації. Продавцем в контексті митного законодавства може виступати фізична та юридична особа, а також держава в контексті міжнародної торгівлі.

Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" під поняттям суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, можна вважати: фізичних осіб - громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства; юридичних осіб , зареєстрованих в Україні або капітал яких повністю у власності іноземних суб'єктів господарської діяльності; об'єднання фізичних, юридичних , фізичних і юридичних осіб; структурні одиниці іноземних суб'єктів господарської діяльності та ін.

Права і обов'язки продавця продукції в контексті митного права регламентовані національним і міжнародним законодавством, а також умовами договірних відносин, які узгоджені сторонами угоди.

Однак, в контексті митних правовідносин і митних формальностей поняття продавця і покупця є взаємозамінними в процесі імпорту товару з метою подальшої реалізації на території України.

Юридична відповідальність для продавця, який здійснює ввезення оригінальних товарів без згоди правовласника може бути:

  • кримінальна (ч.1 ст. 229 Кримінального кодексу України);
  • цивільно - правова (в судовому порядку).

Пунктом 4 статті 266 Митного кодексу України передбачено, що в разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил в повному обсязі несе декларант.

Кожен факт незаконності дій та порушення митного законодавства повинен бути доведений та обґрунтований належними доказами або в судовому порядку.

4. Процедура включення товарного знака до МРОПІВ (митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності) (вартість, терміни, умови, необхідні документи).

30 червня 2020 року набули чинності два накази Міністерства фінансів України (№281 і №282 від 09.06.2020 р), спрямовані на вдосконалення захисту прав інтелектуальної власності (далі - ПІВ) на митниці. Після вступу в силу Закону «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо захисту прав інтелектуальної власності при переміщенні товарів через митний кордон України» прийняття цих наказів є наступним кроком у подальшій імплементації положень регламентів ЄС, здійснюється в рамках виконання зобов'язань по ст. 84 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, зокрема, регламентом Комісії (ЄС) №1891 / 2004 від 21 жовтня 2004, який встановлює правила для імплементації регламенту Ради (ЄС) №1383 / 2003 від 22 липня 2003 по митним дій проти товарів, підозрюваних в порушенні окремих прав інтелектуальної власності, і необхідні заходи проти товарів, що порушують такі права.

Наказ №282 містить досить багато нововведень, які заявники повинні мати на увазі при реєстрації об'єктів ПІВ у митному реєстрі та їх подальшому захисту.

Заява про реєстрацію об'єкта ПІВ у митному реєстрі може бути подана з метою реєстрації в митному реєстрі таких об'єктів ПІВ як:

  • об'єкти авторського права і суміжних прав,
  • винаходи,
  • промислові зразки,
  • товарні знаки,
  • географічні зазначення, сорти рослин, компонування напівпровідникових виробів.

Так, заявник - правовласник, самостійно або через уповноваженого ним представника в установленому порядку подає заяву про реєстрацію об'єкта ПІВ у митному реєстрі або про продовження терміну реєстрації об'єкта ПІВ у митному реєстрі.

Важливо відзначити, що в заяві так само необхідно вказати: особу, уповноважену з питань, пов'язаних зі сприянням захисту прав інтелектуальної власності, особу, уповноважена з питань ідентифікації товарів.

Фахівці нашої компанії можуть бути Вашими представниками за дорученням при подачі відповідних заяв, а також бути особами, уповноваженими Вами з питань, пов'язаних зі сприянням захисту прав інтелектуальної власності та з питань ідентифікації товарів.

Реєстрація об'єктів ПІВ у митному реєстрі та ведення митного реєстру передбачає:

  • реєстрацію заяви та розгляд;
  • реєстрації об'єкта ПІВ у митному реєстрі шляхом внесення до митного реєстру наданої інформації та документів;
  • надання відмови в реєстрації об'єкта ПІВ у митному реєстрі;
  • виключення об'єкта ПІВ з митного реєстру;
  • внесення змін і/або доповнень до інформації та/або документів митного реєстру;
  • продовження терміну реєстрації об'єкта ПІВ у митному реєстрі;
  • оприлюднення інформації про об'єкти ПІВ, зареєстрованих у митному реєстрі.

Дії, по реєстрації об'єктів ПІВ, а також контроль за реєстрацію з боку контролюючого органу здійснюватися фахівцями компанії після укладення відповідного договору.

Правовласник, який має підстави вважати, що при переміщенні товарів через митний кордон України порушуються чи можуть бути порушені його права на об'єкт ПІВ, має право безкоштовно подати до Держмитслужби заяву про реєстрацію об'єкта ПІВ у митному реєстрі.

Заявник відповідає за надання ним недостовірної інформації в заяві та доданих до неї документах, в тому числі, надані у відповідь на запит структурного підрозділу Держмитслужби.

У разі виникнення сумнівів у достовірності документа, який подається разом із заявою про реєстрацію об'єкта ПІВ у митному реєстрі, або достовірності відомостей, що містяться в ньому, структурний підрозділ Держмитслужби може звернутися до органу, підприємства, установи, організації, яка видала такий документ, із запитом про проведенні його перевірки або надання додаткових відомостей.

У разі якщо заяву про реєстрацію об'єкта ПІВ у митному реєстрі подається по об'єкту ПІВ, майнові права на який належать особі - резиденту України, і виробником оригінальних товарів, що містять такий об'єкт, є нерезидент, розташований за межами України, заявник разом з заявою про реєстрацію об'єкта ПІВ у митному реєстрі подає копії документів, на підставі яких такий виробник товарів використовує об'єкт ПІВ, майнові права на який належать особі - резиденту України.

Для заповнення заяви правовласник або уповноважена ним особа обов'язково зазначає дані серії (при наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків відповідно до закону, і для нерезидентів), інформацію про кожного учасника зовнішньоекономічної діяльності окремо.

Таким чином, будь-які дії, пов'язані з імпортом товарів в Україну , його перевіркою і оформленням , вимагають індивідуального підходу і можливість вивчення всіх ризиків, які передбачені чинним законодавством. А в процесі виконання заходів щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності важливо звертати увагу на всі деталі і регламентуючі вимоги, у встановленні яких можуть допомогти тільки фахівці з певним досвідом в цій сфері. Не варто забувати, що у кожного правила є і виключення, а тому саме індивідуальний підхід до кожної конкретної операції з імпорту повинен проходити експертну оцінку і законодавчий аналіз, для запобігання можливого зловживання з боку контролюючих органів в подальшому.