Автори комп'ютерних програм часто запитують: як захистити комп'ютерну програму?

Питання захисту комп'ютерних програм і сервісів останнім часом актуалізувалося у зв'язку з карантином і переміщенням виробничих і соціальних зв'язків до on-line простору та соцмереж.

Розглянемо деякі найбільш поширені аспекти цієї теми.

Оскільки створення комп'ютерної програми є трудомістким процесом, що вимагає творчого підходу, природно прагнення автора отримати матеріальну винагороду від поширення копій його твору. На цьому етапі виникає основна правова проблема, пов'язана з програмами: як забезпечити їх захист? І що, по суті, є об'єктом охорони?

Законодавство України визначає комп'ютерну програму як: "набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів,  схем, символів чи у будь-якому іншому вигляді, виражених у формі,  придатній для зчитування комп'ютером, які приводять його у дію для досягнення певної мети або результату (це поняття охоплює як операційну  систему,  так  і  прикладну  програму,  виражені у вихідному або об'єктному кодах)" [Закон України «Про авторське право й суміжні права» (у редакції від 22.05.2003р.)]. Слід зазначити, що поряд з терміном "комп'ютерна програма" набули широкого поширення терміни "програмне забезпечення" і "програмний продукт", які є подібними за змістом.

1. Як отримати патент на комп'ютерну програму?

Питання патентування винаходів, здійснюваних за допомогою комп'ютера, в тому числі комп'ютерних програм, є складним для традиційних підходів, на яких базується патентне право.

В даний час комп'ютерні програми в більшості країн світу охороняються авторським правом.

Основна позитивна риса охорони за допомогою механізму авторського права полягає в презумпції авторства: тобто авторське право на комп'ютерну програму виникає при її створенні і для його реалізації не потрібно обов'язкової реєстрації програми. Реєстрація комп'ютерної програми може бути проведена за бажанням автора, носити формальний характер і не вимагати багато часу.

Другою позитивною рисою є тривалий термін дії авторського права (в Україні - протягом усього життя автора і ще протягом 70 років після його смерті). Але користь від такого тривалого терміну дії надто спірна, оскільки ринок програмного забезпечення стрімко розвивається, нові версії програм регулярно оновлюються і виходять на ринок досить часто. На цьому, мабуть, всі переваги авторського механізму захисту програм вичерпуються.

Тому останнім часом з'являється все більше прихильників того, щоб розглядати програму, як алгоритм виконання комп'ютером певних процедур, тобто розглядати її як різновид технології, яка традиційно відноситься до патентного права.

1.1. Що, в сутності, представляє собою комп'ютерна програма?

Програма, яка управляє комп'ютером - це певний вшитий в програму алгоритм, який являє собою деяку сукупність і послідовність дій, тобто спосіб. А може спосіб бути винаходом?

Безумовно, так!

Якщо він відповідає критеріям для отримання патенту: новизні, винахідницькому рівню і промисловій придатності.

Проте, патентні закони багатьох країн не включають комп'ютерні програми в перелік об'єктів, які охороняються, відносячи їх до категорії абстрактних ідей.

1.2. Можливо запатентувати комп'ютерну програму в Україні?

У відповідності до законодавства України будь-яка «комп'ютерна програма» відноситься до об'єктів інтелектуальної власності, а саме - до об'єктів авторського права (див. Цивільний Кодекс України, 2004р., Закон України «Про авторське право и суміжні права», 2003р.).

Зазначений Закон розглядає комп'ютерну програму як твір літератури. Це означає, що захист авторським правом поширюється саме на текст програми (її вихідний код) і не поширюється на принципи, методи і процедури, які використовуються в програмі. По суті, авторське право захищає не алгоритм (смисловий зміст) програми, а її матеріальну форму, подану у вигляді набору чисел, слів, кодів, схем, символів чи в будь-якому іншому вигляді, який зчитує комп'ютер.

1.3. Чи може розробник комп'ютерної програми (мобільного додатка) отримати який-небудь документ, який підтверджував би факт його авторства?

Так, може.

Для цього на створену комп'ютерну програму (або мобільний додаток) потрібно подати до Міністерства економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства України належним чином складену заявку. Подану заявку розглядають на відповідність встановленим вимогам, після чого приймається рішення про реєстрацію комп'ютерної програми і видачу свідоцтва, або про відмову в її реєстрації.

1.4. Навіщо потрібна реєстрація комп'ютерної програми в Україні?

Реєстрація комп'ютерної програми закріплює майнові права автора, що дозволяє в подальшому уникнути судових розглядів, пов'язаних з доказом авторства щодо конкретної комп'ютерної програми або програмного продукту.

Власник авторських прав на комп'ютерну програму має наступні виняткові майнові права на:

  • використання свого авторського права на комп'ютерну програму;
  • надання права на використання комп'ютерної програми іншим особам;
  • заборону неправомірного використання комп'ютерної програми іншими особами.

Державний документ, який підтверджує факт реєстрації авторського права на комп'ютерну програму - це «Свідоцтво про реєстрацію авторських прав на твір».

Наявність такого охоронного документа на комп'ютерну програму дає додаткові переваги при проведенні переговорів з потенційними замовниками та просуванні своїх продуктів на IT-ринку. За допомогою цього документа, тобто зареєстрованих прав на конкретний програмний продукт, можна швидко і максимально ефективно присікти дії конкурентів, що стосуються порушення прав на використання комп'ютерної програми третіми особами, часто навіть не вдаючись до судових позовів.

1.5. Як отримати такий документ?

Для реєстрації авторських прав комп'ютерну програму необхідно подати заявку до Міністерства економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства України, що містить наступні документи:

1. Вихідний код комп'ютерної програми (в паперовому вигляді) в довільному обсязі.
2. Інструкцію користувача комп'ютерною програмою у вільній формі;
3. Коротку анотацію комп'ютерної програми.
4. Відомості про автора або авторів комп'ютерної програми (ПІБ, місце проживання, дата народження).
5. У разі, якщо проводиться реєстрація авторських прав на ім'я юридичної особи (коли комп'ютерна програма була створена в рамках службового завдання), необхідно надати реквізити цієї юридичної особи.
6. У разі, якщо необхідна реєстрація договору про передачу (відчуження) авторських прав на комп'ютерну програму, необхідно надати реквізити сторін такого договору.
7. Довіреність на представлення інтересів автора або сторін договору (при його наявності), перед УААСП (Українське агентство з авторських та суміжних прав) та Міністерством економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства України.
8. Документи, що підтверджують оплату відповідних зборів і мит за реєстрацію авторського права на комп'ютерну програму.

Подані для реєстрації документи дають можливість отримати охоронний документ, який підтверджує приналежність майнових авторських прав тій чи іншій фізичній або юридичній особі.

Свідоцтво про реєстрацію авторських прав на твір є важливим документом для підтвердження свого авторства на твір у разі його неправомірного використання іншими особами, в судових справах, при укладанні угод на отримання винагороди за використання програми і т.п.

1.6. У чому полягає перевага державної реєстрації авторського права?

Наявність охоронного документа на комп'ютерну програму дає додаткові переваги при проведенні переговорів з потенційними замовниками та просуванні своїх продуктів на IT-ринку. За допомогою такого документа, тобто зареєстрованих прав на конкретний програмний продукт, можна швидко і максимально ефективно виявити і припинити дії конкурентів, що стосуються порушення прав на використання Вашої комп'ютерної програми третіми особами, часто навіть не вдаючись до судових позовів.

2. Чи можна захистити комп'ютерну програму шляхом патентної охорони її алгоритму?

Так, можна.

Будь-яка комп'ютерна програма - це певний вбудований в програму алгоритм, який представляє собою загальну схему послідовності дій, яка дає необхідний результат, тобто по суті є способом (або процесом, якщо говорити про це в термінах патентного законодавства).

З точки зору природи походження, будь-які інформаційні системи, в тому числі і програмне забезпечення, є технічними засобами і відносяться до продуктів технічної творчості. У свою чергу, сутність технічних засобів досить повно розкривається саме внаслідок патентної охорони прав на інтелектуальну власність.

З точки зору цільового призначення, переважна більшість комп'ютерних програм, по суті, є засобами виробництва (засобами обробки даних) і задовольняють функціональні потреби людини.

Таким чином, захист комп'ютерних програм за допомогою патенту на винахід має право на життя.

Що є об'єктом захисту у цьому випадку?

Перш за все - це алгоритм, тобто принцип або метод вирішення конкретного завдання, на основі якого створена комп'ютерна програма. Програма, написана відповідно до заданого алгоритму і введена в комп'ютер, створює послідовність електричних сигналів керуючого характеру, які визначають процес роботи комп'ютера. Ця послідовність електричних сигналів сприймається комп'ютером безпосередньо, що свідчить про технічний характер, і відповідає вимозі технічного характеру задачі, яку вирішує до винаходу.

Саме патентування алгоритму, як основи комп'ютерної програми, може захистити результат інтелектуальної діяльності автора-програміста, який розробив алгоритм, як послідовність взаємодії окремих елементів і частин комп'ютера, що обмінюються сигналами, закладеними в програму. При цьому, необхідно відзначити один важливий момент. Не випадково в редакції Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" [2003р.] комп'ютерні програми і алгоритми, що лежать в їх основі, виведені з числа об'єктів, яким не надається патентна охорона. Таким чином, в законодавстві України немає підстав для відмови у патентному захисті нового процесу функціонування комп'ютера за умови відповідності зазначеного рішення умовам патентоспроможності.

3. Чи можна отримати патент на комп'ютерну програму в інших країнах світу?

Таке поняття як «патент на комп'ютерну програму» в більшості країн світу відсутнє, тобто комп'ютерні програми, і взагалі будь-яке програмне забезпечення патентами на винаходи не охороняється. Тільки на території США можна захистити комп'ютерну програму патентом на винахід. Причини такого юридичного підходу такі.

Патент, як правило, захищає такі об'єкти, як продукт (пристрій чи речовину) і процес (технологічний спосіб), а комп'ютерна програма не відноситься до таких об'єктів.

Будь-яка комп'ютерна програма характеризується наявністю «вихідного коду», який створений програмістом (автором) на певній мові програмування. Таким чином, створюють комп'ютерні програми люди і, відповідно, у будь-якого вихідного коду будь-якої комп'ютерної програми існує реальний автор - фізична особа, який написав комп'ютерну програму.

Тексти комп'ютерних програм є інтелектуальною власністю, майнове право на яку може належати як авторам - творцям цих комп'ютерних програм, так і правовласникам цих комп'ютерних програм, якщо програми були розроблені в зв'язку з виконанням службових обов'язків або за замовленням.

Підхід до питання про можливість патентування винаходів в області комп'ютерних програм був, зокрема, розроблений в 1986 році в рішенні по справі VICOM (США), яке лягло в основу визначення технічного ефекту. Було встановлено, що, якщо технічне рішення дозволяє вирішити технічне завдання за допомогою технічних ознак (способів), то воно може бути  патентоспроможним. Таким чином, якщо ознаки, повністю розкриті в описі, дійсно є технічними, а не розумовими або організаційними операціями, і результат теж має технічний характер, то і запропоноване рішення, при дотриманні критеріїв патентоспроможності, може бути визнано винаходом. До винаходів також можуть бути віднесені і способи, які характеризуються алгоритмами комп'ютерних програм, в тому випадку, коли такий алгоритм описує послідовність дій над електричними сигналами, які здійснює комп'ютер.

Успіх патентування комп'ютерних програм багато в чому залежить від правильного складання формули винаходу з урахуванням різної інтерпретації патентоспроможності винаходів, пов'язаних з комп'ютерними програмами, в різних країнах.

4. Як захистити комп'ютерну гру?

Комп'ютерна гра (або відеогра) - це твір мультимедіа, яке представляє собою комбінацію декількох комп'ютерних програм, що забезпечують деяку сукупність і послідовність дій і їх візуалізацію. Комп'ютерна гра представляє собою результат праці програмістів, дизайнерів, сценаристів, художників і музикантів. Правова охорона комп'ютерних ігор - це широкий набір об'єктів інтелектуальної власності. Функціональний зміст комп'ютерних ігор може бути захищений патентами на винахід, сценарій і його творче втілення - засобами авторського права.

5. Чи стають користувачі, які скачують музикальний чи аудіовізуальний контент і т.п., порушниками авторських прав?

Експерти все ще не в змозі дати чітку відповідь на це, що цікавить багатьох користувачів, питання: можна чи не можна завантажувати охоронювану роботу з Інтернету?

Наприклад, Закон Франції про інтелектуальну власність звільняє від відповідальності особу, яка здійснила «передрук чи наступне поширення, призначене виключно для особистого користування особою, що копіює». Надалі це положення було розширено і включило «вузьку групу осіб, об'єднаних родинними чи дружніми зв'язками» (Дайджест "Патентное дело", М., № 12, 2008, с. 20). Насправді, вимога допустимості виняткового особистого користування тільки для особи, що копіює, насправді неможливо втілити, оскільки, якщо з комп'ютера користувача його приятель завантажить інформацію, то він (приятель) не порушником, оскільки виготовить копію самостійно і для особистих потреб. Здійснити вимогу «виняткового особистого користування» на практиці неможливо, оскільки збір доказів цього вкрай утруднений, а також пов'язаний з втручанням в особисте життя. Тому законодавства більшості європейських країн містять положення про допустимість копіювання, а також копіювання для третіх осіб, якщо воно здійснюється безкоштовно.

На закінчення хочемо звернутися до читачів цієї статті з проханням поставити ті питання, які є актуальними для Вас в даний час, з метою організації повноцінного діалогу з піднятої теми.