24.01.2016 р. у Харківській державній науковій бібліотеці імені В. Г. Короленка (далі - ХДНБ ім. В. Г. Короленка) відбувся черговий День патентознавця, який був поєднаний з презентацією проекту про інформаційне співробітництво з організаціями Харкова «Взаємодія через партнерство».
В рамках презентації зазначеного Проекту була надана інформація про підсумки роботи відділу науково-інформаційного забезпечення інноваційних процесів ХДНБ ім. В. Г. Короленка за 2018 рік і плани надання інформаційних послуг для підприємств і організацій Харкова в 2019 році.
Потім патентний повірений України Стогній Є. С. (ТОВ «КОМПАНІЯ «Інвента») виступив з доповіддю про захист прав і комерціалізації об'єктів інтелектуальної власності (далі - ІВ) в мережі інтернет. Свою доповідь він почав з характеристики феномену новітнього часу - створення мережі Інтернет. Ось уже протягом двох десятиліть у світі відбуваються революційні зміни в зв'язку з розвитком ІТ-технологій, зокрема, з появою мережі Інтернет. Людство вступило в нову фазу свого розвитку, яку за своїм значенням можна порівняти з промисловою революцією XIX століття. Інтернет став універсальним інформаційним простором, в якому зосереджені знання всього людства і який змінив свідомість і спосіб взаємодії людей. Інтернет створив безмежну інфраструктуру для руху товарів і послуг, здійснення економічних трансакцій, індустрії розваг, відкрив нові канали для передачі літературних творів, музики, відео і т. д. За допомогою Всесвітньої павутини виникла нова модель комунікації, новий світогляд і нову реальність.
Інтернет швидко набирає обертів, так в 1995 році кількість підключених до мережі користувачів становила 26 млн, в 2001 році-407,1 млн, в 2006р. їх число перевищило 1 млрд, а в 2018 році кількість користувачів тільки мережі Fаcеbook налічувало вже 2 млрд осіб. Приватні особи та організації створили соціальні мережі Fаcеbook, Twitter, Linkedin і ін. та інтернет-спільноти, які надали безпрецедентний вплив на суспільну свідомість шляхом практично миттєвого поширення будь-якої інформації. Часто ця інформація не має комерційної мети і служить засобом спілкування блогерів з різними користувачами, що утворюють т. зв. "клуби за інтересами". Але, разом з тим Інтернет сьогодні активно використовується для реклами і продажу товарів, що неминуче веде до зіткнення інтересів виробників товарів і послуг та комерціалізації прав інтелектуальної власності в мережі Інтернет.
Мережа Інтернет, яка є територією, для якої повинні діяти загальні правила, прийнятні для всіх користувачів. Основним елементом мережі є веб-сайт, який являє собою об'єкт, що включає різні об'єкти ІВ. Безпосередньо сам сайт запатентувати неможливо, проте його можна розкласти на складові частини, які можна і потрібно патентувати. Для веб-сайту однаково актуальними є питання захисту програмного продукту, що забезпечує його функціонування, так і питання захисту контенту, включаючи охорону літературних, образотворчих, аудіо-відео та інших творів, що складають його зміст. Для цієї мети використовуються законодавчі норми як патентного, так і авторського права.
Кожен сайт є складовою комплексного об'єкта, що містить набір об'єктів, які можна захистити за допомогою патентування:
- винаходів і корисних моделей, які дозволяють забезпечити охорону нових технологій і алгоритмів, керуючих роботою сайту;
- промислових зразків, що забезпечують охорону дизайнерських рішень, використаних при оформленні сторінок сайту, в тому числі розробку його інтерфейсу;
- торгових марок, що використовуються як для ідентифікації виробника товарів і послуг, так і в якості бази для реєстрації доменних імен;
- дані, які зберігаються в якості комерційної таємниці, які зашиті в програму управління сайтом і забезпечують його роботу в режимі on-lain.
Також система управління роботою сайту може одержати охорону шляхом реєстрації авторського права на відповідну комп'ютерну програму або базу даних.
Далі доповідач зупинився на захисті комп'ютерної програми, яка, з одного боку, має ознаки авторського твору написаного програмістом на папері або іншому носії) в якості вихідного коду і, з іншого боку, ознаки, характерні для технічного об'єкта, в якості якого може розглядатися машинозчитувальний текст (об'єктний код), який записаний в електронному вигляді у формі двійкового коду і служить для керування комп'ютером. В результаті такого подвійного статусу комп'ютерні програми, як такі, віднесені до об'єктів авторського права, а алгоритми можуть бути захищені як об'єкти промислової власності, зокрема, як винаходи і корисні моделі.
Водночас аналіз чинного законодавства України в галузі авторського права показав його обмеженість у питанні регулювання та захисту виключних прав на об'єкти ІВ у мережі інтернет. У зв'язку з можливістю анонімного доступу до Інтернету, складно встановити особу порушника авторських прав, помістив контрафактне твір в Мережі, а також притягнути його до відповідальності і довести факт порушення авторського права.
Аналізуючи Закон України «Про авторське право і суміжні права» видно, що його основні положення сформульовані законодавцем виходячи з уявлення про те, що авторські твори, як правило, поширюються видавцем шляхом опублікування тим чи іншим способом, визначеним тиражом і на паперовому носії. У цьому випадку, видавець як посередник у відносинах між автором і читачем-користувачем відіграє істотну роль. У той же час в мережі Інтернет інформація та авторські твори існують виключно у формі електронних документів, при цьому матеріальний носій, на якому записана машинний код, не має істотного значення для використання авторського твору. Розвиток мережі Інтернет, як глобального інструменту для розповсюдження літературних творів, музики, відео та вчинення інших громадських, соціальних і економічних трансакцій, відбувається настільки швидко, що законодавець не в змозі об'єктивно і оперативно реагувати на ті зміни в суспільстві, які пов'язані з появою нової віртуальної реальності.
В результаті обговорення присутні дійшли висновку про необхідність розвивати в Україні такий напрямок як патентування винаходів і корисних моделей для захисту програмних продуктів і інформаційних технологій, а також про доцільність комплексного захисту усіх об'єктів ІВ, які входять до складу веб-сайту. Разом з тим необхідно також удосконалювати закони в галузі авторського права, щоб ефективно захищати контент сайтів.