26 квітня 2018 року в відділі науково-інформаційного забезпечення інноваційних процесів (ВІП) Харківської державної наукової бібліотеки ім. В.Г. Короленка (ХДНБ) на засіданні Круглого столу, присвяченому Міжнародному дню інтелектуальної власності, відбулося обговорення теми «Інтелектуальна власність - як рушійна сила економічного розвитку».
Засідання відкрила завідуюча відділом ВІП В.Г. Прохорова, яка привітала учасників заходу з Міжнародним днем інтелектуальної власності, який щорічно відзначається в Україні. Вона підкреслила, що цей захід став в ХДНБ традиційним, і повідомила, що метою заходу є вшанування цієї дати, а також оголошення результатів конкурсу «Молоді новатори Харківщини - 2018», проведеного за участю Харківської обласної ради товариства винахідників і раціоналізаторів, призначення якого - сприяння технічної творчості молоді Харкова.
У своєму вступному слові ведучий Круглого столу, патентний повірений України Е.С. Стогній (OOO «Компанія Інвента») зупинився на значенні інтелектуальної власності (далі - ІС) в забезпечення зростання економіки будь-якої країни світу. Він зазначив, що Всесвітня організація інтелектуальної власності є провідником нових знань, пов'язаних з розвитком ІС в багатьох країнах світу, в тому числі і в Україні.
C привітанням з приводу святкування Міжнародного дня інтелектуальної власності виступила представник департаменту науки і освіти Харківської обладміністрації Н.А. Сухорукова, яка зазначила, що на нинішньому складному етапі розвитку України потрібно залучити молодих новаторів до вирішення нагальних завдань, які стоять перед нашим суспільством. Багато є невирішених проблем в галузі енергозабезпечення, екології, аграрного сектора. Обладміністрація активно підтримує здатних новаторів і винахідників і в 2018 році заснувала іменні стипендії (терміном на один рік) для новаторів, зокрема переможців студентських конкурсів та олімпіад, в розмірі 1000-2000 грн. в місяць. Вона підкреслила, що потрібно виявляти здібних людей, в першу чергу в студентському середовищі, з метою залучення їх в реальну економіку, що послужить імпульсом для її подальшого розвитку.
З доповіддю на тему «Досягнення винахідників Слобожанщини - імена відомі і забуті» виступив Е.С. Стогній. У своєму виступі він сказав, що історія винахідництва налічує не одне тисячоліття. У всі часи воно допомагало людині в поліпшенні і перетворенні навколишнього середовища. Поступово, починаючи від кам'яної сокири, лука і стріл, людина знайшла спосіб добування вогню, винайшов колесо, освоїв прийоми тваринництва і сільського господарства. Потім з'явилися ремесла, транспорт, промисловість, атомні електростанції і IT-технології.
У новітній історії м. Харкову по праву належить важливе місце в економічному і науково-технічному будівництві України. Наше місто володів високим науковим потенціалом, в ньому був розроблений і випущений перший в Україні трактор, розщеплений атом, створені прогресивні зразки військової та цивільної техніки, зокрема - танк Т-34 і системи управління космічних ракет. Багато діячів науки і техніки працювали в Харкові. З ним була пов'язана доля Нобелівських лауреатів - Іллі Мечникова та Льва Ландау. У Харкові працювали відомі фізики-атомники І.В. Курчатов і А.К. Вальтер, фізики-теоретики Л.В. Шубніков і І.М. Ліфшиц, видатні математики А.М. Ляпунов і А.В. Погорєлов - автор підручника геометрії для середньої школи; астроном Н.П. Барабашов, що склав карти поверхні Марса і зворотній поверхні Місяця, авіаконструктор О.К. Антонов, який розробив літаки АН-10, АН-12, АН-14, АН-24, АН-72, перший в світі транспортний літак для перевезення важких габаритних вантажів АН-22 «Антей», і великовантажний АН-124 «Руслан». У Харкові працювали піонери ракетної техніки і космонавтики Ю.В. Кондратюк і Г.Ф. Проскура, конструктор авіаційних двигунів А.М. Люлька, відомий селекціонер В.Я. Юр'єв, і який зробив великий внесок у розвиток кінематографа І.А. Тимченко, який розробив першу в світі кінокамеру.
Зараз українська наука і техніка знаходиться в занепаді. Відсутність фінансування наукових досліджень і розробок призвело до зниження конкурентоспроможності української техніки на світовому ринку і втрати лідируючих позицій в ряді галузей - перш за все в ядерній фізиці, військовій техніці, авіа- і ракетобудуванні, які перш займала Україна, зокрема завдяки розробкам харківських вчених і інженерів.
«Тим не менше, всі вищеназвані вчені і винахідники в різні періоди жили і творили в нашому місті і тому є предтечою для сучасних винахідників, досягнення яких представлені на цьому Круглому столі» сказав на закінчення доповідач.
З презентацією теми «Що жінки подарували світові? Винахідливість і винаходи »виступив д-р мед. наук, проф. В.В. Россихин, в якій він розповів про досягнення жінок-винахідників у різних областях науки і техніки. Зокрема, доповідач зазначив, що жінки створюють, як правило, корисні удосконалення, які полегшують життя людини і роблять її більш комфортною. Так, жінки зробили масу корисних винаходів, починаючи від розробки технології виробництва шампанського (Ніколь Барб'є Кліко, Франція, 1808 г.) до посудомийної машини (Джозефіна Кокрейн, США, 1886 г.). Також жінки придумали: снігоприбиральну машину (Сіндія Вестовер, 1892), машину для виготовлення картонних пакетів з квадратним дном (Маргарет Найн, 1871 г.), склоочисник для автомобілів - «двірник» (Мері Андерсон, 1903 г.). Мері Андерсон подала заявку на патент в 1904 році і отримала його в 1905 році. У 1920 році термін дії цього патенту закінчився, а в 1922 році компанія «Cadillac» (CША) стала першим виробником автомобілів, які ввімкнули склоочисник конструкції Мері Андерсон в обов'язкову комплектацію своїх автомобілів. Дійсний винахідник «двірник» при цьому залишився з «носом». Ще одна жінка прославилася своїми досягненнями - це Марія Склодовська-Кюрі - фізик, хімік, педагог і громадський діяч, Вона була двічі лауреатом Нобелівської премії. Займалася дослідженнями радіоактивності і, разом з чоловіком, відкрила такі елементи як радій і полоній.
Серед видатних жінок винахідників Харківщини виступає зазначив видатного вченого, д-ра мед. наук, професора, академіка НАНУ Малу Любов Трохимівну, засновника харківської школи терапевтів і кардіологів. У 1981 році за її ініціативою було створено науково-дослідний інститут терапії Міністерства охорони здоров'я України. Її наукові розробки захищені 26 авторськими свідоцтвами СРСР і 21 патентом.
У виступі Ю.І. Костромицького, який представляв Громадянський рух «Живемо по Конституції», прозвучала позитивна оцінка 
діяльності новаторів Харківщини, які демонструють високий науково-технічний потенціал і гідно продовжують справу батьків. Однак фінансування інноваційних проектів, які повинні стати локомотивом прогресу, залишається на жалюгідному рівні. Тому талановиті напрацювання нашої молоді лягають під сукно без будь-яких надій на вдалий впровадження. В результаті талановита молодь шукає застосування своїм силам за межами України. Потрібно віддати питання фінансування інноваційних проектів в руки місцевим громадам, оскільки ніхто краще, ніж вони не знайомі з проблемами регіонів, і тільки вони зможуть спрямувати виділені кошти за призначенням і підняти економіку України з колін.
З підведенням підсумків щорічного конкурсу «Молодий новатор Харківщини» (далі - Конкурс). Україна »виступила голова оргкомітету конкурсу, заст. голови Товариства винахідників і раціоналізаторів України Л.Б. Пижова. Вона повідомила присутнім, що Конкурс проводився за трьома номінаціями:
- Об'єкти інтелектуальної власності;
- Науково-технічні інноваційні розробки;
- Наукові роботи.
У Конкурсі брали участь представники вузів, коледжів і бізнес-організацій Харкова і області.
У номінації «Об'єкти інтелектуальної власності» перемогли аспіранти Харківського національного університету радіоелектроніки Д. Ганшин і П. Чабану, з розробками, захищеними патентами в області IТ-технологій, а також молоді фахівці ТОВ «Інмайстерс» і ТОВ «Делмед» Н. Володькова і М . Малясова, відповідно, з інноваційними розробками в області медичного обладнання.
У номінації «Науково-технічні розробки» перемогли представники Харківського національного автомобільно-дорожнього університету - к.т.н., доц. А. Коробко та аспірант А. Туренко - з патентованої розробкою, спрямованої на підвищення безпеки автомобілів.
Представники Харківського торговельно-економічного інституту КНТЕУ, Харківського національного університету міського господарства ім. А.М. Бекетова і Харківського державного університету харчування та торгівлі перемогли в номінації «Наукові роботи». Також в число переможців Конкурсу увійшла група учнів Харківського комп'ютерно-технологічного коледжу НТУ «ХПІ», в складі І. Шатило, Г. Прес, А. Коран, П. Москаленко, і Д. Шапка, які розробили і випробували в тестовому режимі україномовну соціальну мережу «Swiftgram».
Дипломи за кращі роботи були урочисто вручені переможцям Конкурсу.
Звіт підготував Е.С. Стогній